В даний час у сільському господарстві широко застосовуються антибіотики, і вам слід звернути на це увагу. Те, як виробляється м’ясо наприклад в Китаї, може означати, що ліки, які вам потрібні деінде, не будуть ефективними.
Те, що ми вживаємо, може або живити нас, або робити нас хворими. Маючи це на увазі, я нещодавно написала про роль споживання їжі з точки зору ризику розвитку раку товстої кишки. А як щодо виробництва їжі?
У всьому світі ми спостерігаємо зростання попиту на дешеве м’ясо, що значною мірою зумовлено попитом з боку середнього класу, який нарешті може дозволити собі яловичину, свинину та курятину, які раніше були недоступними через їхню високу вартість. Приблизно 45% світового зростання споживання припадає на країни з середнім та високим рівнем доходу, включаючи Китай, Індію, Бразилію, Індонезію та Філіппіни. Птиця займатиме все більшу частку цього зростання (за прогнозами, до 2034 року на 21%), оскільки вона відносно дешева, широко прийнятна і вимагає менше ресурсів на кілограм у порівнянні з яловичиною або свининою. За оцінками, до 2034 року птиця забезпечуватиме 45% білка, що споживається з усіх джерел м’яса.
Але це має свою ціну. З огляду на обмеженість земельних ресурсів та значний часовий тиск, у багатьох країнах рішенням стало масове використання антибіотиків. Вони застосовуються не тільки для лікування хвороб, але й як профілактичний засіб для запобігання захворюванням в умовах скупченості. Антибіотики сприяють швидшому росту худоби, хоча вчені до кінця не впевнені, чому саме так відбувається. Все це означає, що, на відміну від застосування антибіотиків для людей, де вони майже завжди призначаються для лікування хвороб, їх використання в сільському господарстві є набагато більш поширеним і безрозбірливим. Дослідження, що відстежують їх використання, показують, що 73% всіх антимікробних препаратів, що продаються в світі, використовуються для тварин, яких вирощують для отримання харчових продуктів.
Це надмірне використання призводить до зростання кількості патогенів, стійких до антибіотиків. Наприклад, стійкість до колістину, «антибіотика останньої надії», спочатку розвинулася у бактеріях E. coli, які потім заразили свиней. Пізніше E. coli було виявлено у свинарів. Для поширення цих патогенів по всьому світу достатньо літаків і глобальних транспортних мереж. І зараз бактерії, стійкі до колістину, виявлені не тільки в лікарнях Китаю, але й по всьому світу.
Що це означає для пацієнта, який сидить у клініці загальної практики або лікарні в Англії чи Шотландії? Це означає, що інфекції, які раніше легко піддавалися лікуванню (наприклад, інфекції вуха, сечовивідних шляхів або післяопераційні інфекції), стають непіддатливими навіть після прийому антибіотиків. Це означає, що такі операції, як кесарів розтин, заміна тазостегнового суглоба та лікування раку, які базуються на пригніченні імунітету, стають більш ризикованими. І хоча технічно можливо розробити нові антибіотики, цей процес є повільним і дорогим. Ми маємо зберегти той арсенал, який маємо.
Вирішити цю проблему можна лише шляхом зміни глобального виробництва продуктів харчування. Слід зазначити, що Великобританія досягла значного прогресу у скороченні використання антибіотиків у сільському господарстві. Продаж антибіотиків для тварин, яких вирощують для отримання харчових продуктів, з 2014 року знизився на 59%. Зараз використання колістину фактично дорівнює нулю. Використання критично важливих антибіотиків знизилося до менше ніж 0,5% від усього обсягу продажу антибіотиків для тварин. Дослідження, проведені кількома організаціями ЄС, показали, що після скорочення використання антибіотиків у сільському господарстві майже наполовину між 2014 і 2021 роками, резистентність до антибіотиків у бактерій E. coli в усьому блоці також почала знижуватися.
Але зосередитися лише на Великобританії чи ЄС – це крапля в морі. Якщо великі країни із середнім рівнем доходу не братимуть участі в обговоренні питань виробництва м’яса, ми залишимося вразливими до антибіотикорезистентності. Проблема полягає в тому, що перехід до інших методів виробництва вимагає більше простору та часу: підвищення вартості м’яса в країнах із великою кількістю населення може швидко спричинити соціальні заворушення, політичний спротив та розчарування. Необхідність охорони здоров’я є очевидною, але її потрібно збалансувати з проблемами продовольчої безпеки, економіки та попиту населення.
Кліматологи вже давно попереджають про екологічні наслідки нинішньої глобальної продовольчої системи, чи то викиди метану, втрата біорізноманіття чи вирубка лісів. Але ці наслідки часто здаються довгостроковими й абстрактними, особливо для людей, які борються з тиском витрат на прожиття або стурбовані питанням негайного доступу до медичної допомоги.
Резистентність до антибіотиків є відчутною. Майже кожен колись приймав антибіотики, і ми можемо уявити, що сталося б, якби їхній ефект усунення інфекції раптово зник. Виробництво продовольства, здоров’я та клімат — все це пов’язано між собою. Те, як виробляють свинину в Китаї, впливає на те, чи діють антибіотики вашої дитини в Единбурзі. Те, чи виживе жінка в Лаосі після кесаревого розтину, пов’язано з тим, як вирощують курей у Бразилії.
Якщо ми не будемо протистояти цим глобальним викликам, таким як виробництво продуктів харчування та використання сучасних ліків, ми ризикуємо втратити щось дуже цінне: можливість лікувати інфекції, яку сьогодні вважаємо само собою зрозумілою.
Професор Деві Шрідхар є головою кафедри глобального громадського здоров’я Единбурзького університету
Джерело: The Guardian
Авторка: Devi Sridhar