Добробут кроликів

Хороший добробут тварин залежить від трьох складових:

• Фізичне благополуччя

• Психічне благополуччя

• Природне життя.

На інтенсивних кролефермах усі три складові порушуються через утримання в клітках, невідповідне соціальне середовище, травми і хвороби, а також через грубе поводження з тваринами під час забою.

Проблеми добробуту кроликів

Кролики – четверта за обсягами вирощування тварина у світі, і більшість з них утримуються в несприятливих умовах, як правило, у клітках. В Європейському Союзі більшість з них утримуються в крихітних дротяних клітках у великих приміщеннях, що містять від 500 до 1000 кролиць (самок) і від 10 до 20 тисяч кроликів, яких вирощують на м’ясо. Хоча фермерські кролі одомашнені, вони мають поведінку і мотивацію своїх диких побратимів, і багато з них не реалізуються в інтенсивних системах.

Наразі в ЄС не існує спеціального законодавства, що захищає добробут кролів, які вирощуються на фермах. Кілька країн ЄС (Бельгія, Німеччина та Нідерланди) мають специфічні вимоги до вирощування кролів, але вони виробляють лише дуже малий відсоток кролячого м’яса, що вирощується в ЄС.

Недостатній простір та висота клітки

в ЄС молоді кролі, яких вирощують на м’ясо (так звані “кролі на відгодівлі”), зазвичай утримуються в клітках площею від 450 до 600 см² кожна; це менше, ніж площа звичайного аркуша паперу формату А4. Дорослі племінні кролі зазвичай утримуються поодинці в клітках довжиною 60-65 см, шириною 40-48 см і висотою 30-35 см.

Клітки просто неприпустимі. В умовах обмеженого простору кролики не можуть прийняти нормальну позу, наприклад, лежати, витягнувшись, сидіти і стояти з нашорошеними вухами (типова для кроликів поза “на сторожі”) або підніматися догори, щоб дослідити навколишнє середовище. Вони не можуть нормально і комфортно рухатися, а деяким з них навіть не вистачає місця, щоб зробити один стрибок. Це погано впливає на їх психічний стан, а недостатня фізична активність може призвести до ослаблення кісток.

Бідне середовище

Більшість фермерських кролів вирощують у несприятливих умовах, лише з поїлкою, годівницею та підлогою з дротяної сітки. Це не дає можливості проявляти природну поведінку, наприклад, рити, ховатися і добувати їжу, і призводить до ненормальної поведінки, наприклад, надмірного догляду за собою і постійного гризіння прутів клітки.

У дикій природі кролики проводять більшу частину свого часу, харчуючись травою та іншими рослинами, поїдаючи багато грубих кормів з високим вмістом клітковини. На відміну від них, більшість кролів, що вирощуються на фермах, харчуються лише гранульованим кормом, який з’їдають лише частину часу. Це призводить до нудьги і пригнічення.

Невідповідне соціальне середовище

Кролики – соціальні тварини і в дикій природі зазвичай живуть стійкими групами. Серйозна агресія трапляється рідко, якщо встановлена стійка ієрархія.

Відгодівельних кролів зазвичай утримують парами або групами, але вони перебувають у дуже обмеженому просторі, тому не можуть відійти один від одного. Це може бути особливо стресовим для кроликів, оскільки вони стають більшими, а місця у них стає все менше, і коли вони починають досягати статевої зрілості, вони можуть стати більш агресивними.

Кроликів для розведення зазвичай утримують в індивідуальних клітках. Це позбавляє їх можливості проявляти природну соціальну поведінку, наприклад, доглядати за собою. Однак у клітках кроликів тримають впритул один до одного, що також не дає їм можливості відійти один від одного. У дикій природі самки тримають своїх кроленят в ізольованих гніздах, далеко від решти групи, тому таке близьке сусідство з іншими самками може викликати у них сильний стрес.

Кролики, що утримуються поодинці, демонструють більш ненормальну стереотипну поведінку, таку як надмірний догляд за собою і гризіння прутів клітки, ніж ті, що утримуються в групах. Племінних кролів можна успішно утримувати в групах, якщо їм надано достатньо місця та належні умови для гніздування, щоб уникнути проблем з агресією.

Травми та хвороби

Рівень смертності серед кролів, що вирощуються в комерційних цілях, дуже високий. Як правило, 100-120% племінного поголів’я гине або вибраковується і замінюється щороку, а від 15 до 30% кролів на відгодівлі помирають перед забоєм (що відбувається у віці 8-12 тижнів). Респіраторні та кишкові захворювання є основною причиною такої високої смертності і викликають гострий біль.

Клітки для кроликів виготовляються з дроту, а іноді мають борти з металевих листів. Підлога часто повністю зроблена з голого дроту, на якому незручно стояти. У племінних самців і самок, які утримуються на голому дроті, часто з’являються виразки на лапках і скакальних суглобах. Ці виразки можуть викликати хронічний біль і є частою причиною вибракування.

Для контролю репродуктивних циклів та підготовки до розмноження самок зазвичай проводять гормональну терапію. Їх штучно запліднюють протягом 11 днів (в середньому) після народження останнього приплоду, і розводять для отримання більших приплодів. Їхні організми піддаються величезному навантаженню через цей інтенсивний цикл розмноження. Це може призвести до погіршення стану здоров’я, метаболічних захворювань і підвищити ризик деформації хребта.

Забій

В ЄС кроликів, що забиваються на комерційних забійних підприємствах, перед забоєм зазвичай оглушують електричним струмом. Дослідження показали, що кроликів часто оглушують неправильно. Кроликів індивідуально підвішують догори ногами для електричного оглушення, що є стресом і може спричинити біль та/або травми, якщо їхня вага не підтримується належним чином. Це особлива проблема для великих кролів.

Існують альтернативи вирощуванню кролів у клітках, які можуть покращити добробут кролів, що вирощуються.

Альтернативи кращого добробуту для кроликів

У деяких країнах існують альтернативи клітковому вирощуванню кролів, які можуть покращити добробут кролів, що вирощуються. Однак, все ще існують проблеми, пов’язані з цими системами, оскільки це інтенсивне виробництво, і дослідження в цій галузі тривають.

У Бельгії, Німеччині, Швейцарії та Нідерландах існує національне законодавство, що встановлює мінімальні стандарти для кроликів. У цих країнах заборонено використовувати звичайні клітки для відгодівлі кролів та розведення маток. У Бельгії “збагачені” клітки також заборонені для відгодівлі кролів і заборонені для племінних кролиць з 2021 року, а системи загонів є мінімальним стандартом.

Групові системи загонів дають кролям більше простору, соціальної взаємодії і, як правило, містять такі збагачувальні компоненти, як сіно і палички для обгризання. Даючи кролям щось погризти, можна зменшити пошкодження вух, спричинені агресивною поведінкою, а сіно сприяє травленню та забезпечує корм. Це може допомогти зайняти кроликів і зменшити стереотипну поведінку.

Підростаючі кролі та кролиці (дорослі самки), які утримуються в системах загонів, мають більше простору для руху, соціальної взаємодії та ігор (зазвичай 750 см² на кроля для підростаючих кролів і 800 см² на кроля для кролиць), ніж ті, що утримуються в клітках. Платформи в системах загонів дозволяють кролям уникати агресорів, забираючись з дороги, а також забезпечують схованку під ними. Під час вигодовування кролиць можна утримувати окремо, коли вони вигодовують приплід. Кролів-самців старше 12 тижнів утримують для розмноження і у всіх системах утримують окремо через проблеми з агресією.

В системах органічного виробництва кролів утримують у групових загонах з доступом до невеликої ділянки пасовища біля основи загону. У Франції, де органічне кролівництво обмежене десятком фермерських господарств, органічних кролів утримують на вільному вигулі у великому відкритому вольєрі або на відкритих пересувних загонах.

 

Джерело: CIWF
Переклад та адптація: Олександр Богачик