Люди протягом довгого часу цікавляться добробутом тварин і ця цікавість збільшується. Віра, в те, що ми маємо моральний обов’язок турбуватися про тварин призвела до спроб визначити і концептуалізувати добробут тварин.
З’явилися три базових підходи:
- Чи є нормальною біологія тварини?
- Чи тварина знаходиться у доброму ментальному стані?
- Чи життя тварини є природним?
Перший підхід базується на нормальному біологічному функціонуванні включаючи фізіологічний і психологічний стан тварини. Згідно з проф. Брумом (Broom 1986): “Добробут тварини це намагання тварини пристосуватися до свого середовища” якщо умови середовища стають складним тварини використовують різні способи для того, щоби нейтралізувати несприятливі ефекти. Для прикладу, якщо свині гаряче вона змінює свою поведінку і шукає тінь; чи вона може зреагувати фізіологічно і почати пітніти. Якщо її регулюючі системи дозволяють їй пристосуватися, тоді адаптація відбулася. Якщо тварина не в змозі пристосуватися, тоді індивідуум може опинитися у стані стресу. Стрес – це ефект середовища на індивідуума який перенапружує його систему контролю і обмежує його біологічну здатність пристосовуватися.
Нормальне біологічне функціонування включає здоров’я. У тварини, з поганим здоров’ям знижується здатність до пристосування і є ризик що його, чи її добробут буде поганим. Тварина яка страждає від сильного стресу також є сприйнятливою до захворювань (Ekesbo, 1981) тому що стрес може знижувати імунітет. Добробут тварини зрештою можна оцінити завдяки різним показникам таким як, поведінка, фізіологія і здоров’я.
Другий підхід базується на фактичних відчуттях тварини. Це включає суб’єктивний досвід тварини. Точка зору є така, що, позитивні відчуття такі як комфорт і задоволення повинні підтримуватись а такі як біль і страждання повинні обмежуватись. Ці відчуття можна оцінити шляхом дослідження переваг і мотивацій.
Третій підхід базується в намаганні дати тварині можливість вести себе так як в природі ведуть себе такі види чи так щоб він чи вона мали змогу проявляти повний поведінковий набір навиків. Усі с/г тварини мають успадкованим набір поведінкових реакцій від їх диких предків, відповідно їх потреб. Неможливість задовольнити ці потреби серйозно впливає на добробут тварин. Webster (2005), підсумував ці різні підходи таким чином: Хороший добробут – це коли тварина “в хорошому стані і щаслива” чи “в хорошому стані і почувається добре”. Іншими словами, в хорошому фізичному і ментальному стані.
Хороший добробут, це також, коли йдеться про відсутність страждання. Страждання було визначене одним видатним вченим по добробуту тварин як: “широкий спектр неприємних емоційних станів” (Dawkins, 2000), включаючи страх, пригнічення і біль.
Всесвітня ветеринарна асоціація (2000) визначила добробут тварин як наукову дисципліну яка включає “прикладні аспекти етології, біоетики, поняття страждання і благополуччя”.
Фізичні і ментальні стани які вказують на страждання чи благополуччя не завжди легко визначити на фермі. На кінець, більшість принципів добробуту тварин акцентують на тому, чим потрібно забезпечити тварин.
П’ять свобод
Усі тварини мають певні потреби що при хорошому добробуті, повинні бути задоволені. Ці потреби часто виражаються у межах П’яти свобод які були адаптовані Радою по добробуту тварин у Великобританії.
- Свобода від спраги, голоду і недоїдання – забезпечується шляхом надання доступу до води та їжі, які підтримують хороше здоров’я і активність.
- Свобода від дискомфорту – забезпечується шляхом надання відповідного середовища проживання, включаючи сховок і зручне місце для сну і відпочинку.
- Свобода від болю, поранення чи хвороби – забезпечується шляхом превентивних заходів чи ранньої діагностики і лікування.
- Свобода виявлення нормальної поведінки – забезпечується шляхом надання достатнього місця, відповідних умов і пристосувань, а також товариства собі подібних.
- Свобода від страху і страждання – забезпечується шляхом забезпечення відповідних умов і відношень, що запобігають ментальному стражданню.
Також треба звернути увагу на свободу вибору їх середовища, чи можуть вони вийти назовні чи зайти у середину приміщення, чи можуть їсти, пити і відпочивати, чи можуть чухати спину, чи валятися у грязюці. Тварини усі є різними і їх потреби можуть відрізнятися. Ця свобода звичайно визначається їх потребами і обмеження їх вибору може бути шкідливим для їх здоров’я та безпеки.
День за днем відповідальність за те, що тварини мають всі П’ять свобод лежить на власниках і тваринниках. Тварини можуть страждати при будь-якій системі коли утримання і управління погане, але системи диференціюються по можливостях стосовно добробуту. Хороша система утримання є ключовим фактором в підтримці хорошого добробуту. Сумлінні тваринники спостерігаючи, маючи певний досвід і співчуття добре знають як почуваються їх тварини. Вони бачать свідчення ментального і фізичного добробуту і інтуїтивно вирішують проблеми здоров’я тварин і їх добробуту. Незалежно від того, наскільки досвідчені і сумлінні є тваринники, у більшості інтенсивних систем є постійні проблеми із добробутом. У цих системах тваринники можуть боротися із стресом тварин спричиненим утриманням в тісному приміщенні, переповненням, нудьгою і раннім відлученням, тільки до певної межі. Роль тваринників у інтенсивних системах зводиться до того, щоб слідкувати чи немає додаткових стрес-факторів. Найкраще може забезпечувати поведінкові потреби тварин вільне утримання і утримання при органічних системах. При цих системах краще забезпечуються різні поведінкові вимоги і вимоги середовища для тварин. У системах інтенсивного вирощування є найбільше проблем із добробутом тварин хоча це можна частково поліпшити шляхом кращої годівлі, і покращення умов утримання.
Продуктивні тварини заслуговують на утримання у системах де є можливість забезпечувати потреби тварин. Добрі власники намагаються вибирати таку систему, щоб досягнути високих стандартів добробуту тварин.
Чому фермери повинні піклуватися про добробут тварин?
Добробут тварин має значення тому що він має значення для тварин. Їм багато потрібно. Так само є багато речей які вони намагаються уникнути. Вони можуть бути збудженими, задоволеними чи переляканими. Вони можуть відчувати голод, холод, пригнічення і біль. Тварини є чутливими створіннями. Іншими словами, вони мають відчуття які для них мають значення.
Добрий фермер знає що, хороший добробут тварин добре впливає на продуктивність. Наприклад:
- Надання молодим свиням достатнього простору стимулює їх ріст;
- Поросята яких відлучають пізніше ростуть краще;
- Зміна системи на користь вільного утримання чи утримання на глибокій підстилці може зменшити канібалізм і кусання за хвости;
Якщо персонал є досвідчений і розуміє свиней краще, проявляє хороше відношення до тварин, продуктивність цих тварин збільшується. Під дією стресу свиноматки часто грубо поводяться із своїми поросятами. Також такі свині більш сприйнятливі до хвороб. Хороший добробут покращує імунну систему і знижує смертність. Зменшення стресів покращує здоров’я тварин і репродуктивну здатність. Крім того обмеження стресу перед забоєм покращує якість м’яса (Grandin, 1991).
У Європі є нові ринки для продуктів вироблених при дотриманні високих стандартів добробуту тварин. Покупці стали добре обізнаними із стандартами добробуту у виробництві тваринної продукції і багато з них готові платити додаткові гроші за це. Такі системи утримання надають змогу існувати традиційним не великим фермам на яких у загальному працює більше робітників, що дає змогу частково вирішувати проблему безробіття у сільській місцевості. Відповідальний підхід до добробуту тварин, здоров’я і середовища може бути тільки позитивним моментом для фермерства в загальному.
Хороші фермери дбають про добробут своїх тварин. Персонал є більше задоволеним якщо знають що тварини задоволені і в прекрасному стані. Хороший догляд за тваринами є вигідним для суспільства. Є багато свідчень що жорстокість по відношенню до тварин, призводить до жорстокого поводження з людьми (Ascione and Arkow, 1999). І навпаки у суспільстві де дбають про добробут тварин, так само дбають і про добробут людей.
Продуктивні тварини – це величезна кількість одомашнених тварин. Отже, фермери і тваринники ймовірно вносять набагато більше у добробут тварин доброго чи поганого, чим люди інших професій.
Стан добробуту тварин може бути описаний як хороший чи високого рівня якщо тварина є здорова, задоволена і вільна від страждань. Добробут продуктивних тварин у великій мірі залежить від таких факторів:
- Добре утримання
- Відповідне середовище для життя
- Надійний контроль захворюваності
- Добра генетика