Коли говорять про кліткове утримання курей-несучок, дискусія зазвичай зосереджується на добробуті: обмеженні руху, неможливості нормально реалізовувати природну поведінку, стресі. Але є ще один аспект, про який говорять значно рідше, — зв’язок між системою утримання та ризиком Salmonella.
На перший погляд може здатися, що клітка навіть має перевагу: курка менше контактує з підстилкою та послідом, а яйце — з потенційно забрудненим середовищем. Проте дослідження реальних господарств показують, що картина значно складніша.
Що показують дослідження
Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) протягом багатьох років аналізує поширення Salmonella у стадах курей-несучок. Один із важливих висновків полягає в тому, що в безкліткових системах Salmonella загалом виявляють рідше, ніж у кліткових.
Це не означає, що сама клітка автоматично призводить до зараження. На ризик впливають багато факторів: розмір стада, щільність птиці, якість очищення та дезінфекції, контроль гризунів, вакцинація, попереднє зараження пташника і загальний рівень біобезпеки.
Проте кліткові господарства досить послідовно з’являються серед систем із підвищеним ризиком.
Наприклад, в одному з досліджень у Німеччині Salmonella виявляли у 46,3% стад, що утримувалися у традиційних клітках. В альтернативних системах цей показник був нижчим — приблизно 22–33%.
Систематичні огляди також відносять кліткове утримання до факторів, які можуть збільшувати ймовірність виявлення Salmonella на фермі.
До чого тут добробут?
Саме тут зв’язок стає особливо цікавим.
Кури в клітках мають дуже обмежені можливості для руху, пошуку корму, купання в пилу, дослідження середовища та багатьох інших видів природної поведінки. EFSA у своїй останній великій оцінці добробуту курей-несучок рекомендує відмовлятися від кліткових систем саме через ці обмеження.
Для інфекційних захворювань важливо те, що тривалий або сильний стрес може впливати на роботу імунної системи.
Експериментальні дослідження показують: у стресованих птахів може змінюватися імунна відповідь, послаблюватися захисна функція кишечника і збільшуватися сприйнятливість до Salmonella.
Є дані й про інший ефект. У вже інфікованої птиці стрес може збільшувати виділення бактерії з послідом. А це означає більше Salmonella у навколишньому середовищі та більше можливостей для її передачі іншим птахам.
Тобто поганий добробут не «створює» Salmonella. Але він може створювати умови, за яких організму птиці складніше контролювати інфекцію.
Чому інфекція може залишатися на фермі надовго
Salmonella добре пристосована до виживання у виробничому середовищі.
Вона може зберігатися у пилу, залишках посліду, на обладнанні, у важкодоступних місцях конструкцій пташника. Важливу роль відіграють також гризуни та інші переносники.
У британському дослідженні господарств, де раніше вже виявляли Salmonella, бактерію після зміни стада повторно знаходили у більшості досліджених кліткових пташників. У деяких випадках її виявляли навіть після очищення та дезінфекції, ще до заселення нового стада.
Це добре показує, чому проблему не можна зводити лише до того, наскільки чистою виглядає клітка або яйце.
А чи безпечні безкліткові системи?
Безкліткова система сама по собі не є гарантією від Salmonella.
Погана біобезпека, гризуни, забруднений корм, інвентар, люди, дикі птахи або недостатнє очищення можуть призвести до зараження в будь-якій системі.
Саме тому правильне питання звучить не так: «клітки чи Salmonella?»
Правильніше запитати: яка система дозволяє одночасно забезпечити високий рівень добробуту, міцне здоров’я птиці та ефективний контроль інфекцій?
І тут наукові дані дедалі частіше вказують у бік добре керованих безкліткових систем.
Чи справді клітка безпечніша для яйця?
Цей аргумент часто звучить переконливо: якщо курка менше контактує з послідом, то й ризик забруднення яйця нібито має бути нижчим.
Але у випадку Salmonella все не так просто.
Особливо це стосується Salmonella Enteritidis. Вона може потрапляти в яйце не лише через забруднення шкаралупи. Інфікована курка може мати бактерію у репродуктивних органах, і тоді зараження відбувається ще до того, як сформується шкаралупа.
Тобто навіть візуально чисте яйце не обов’язково означає відсутність ризику.
Саме тому здоров’я самої птиці та рівень інфекції у стаді мають не менше значення, ніж чистота поверхні яйця.
Добробут і харчова безпека не потрібно протиставляти
Іноді дискусію про відмову від кліток подають як вибір між добробутом тварин і безпечністю продуктів.
Наукові дані не підтверджують такої дилеми.
Добре спроєктована безкліткова система, належна біобезпека, вакцинація, контроль гризунів, якісне очищення, регулярний моніторинг і хороший менеджмент можуть працювати разом.
Більше того, кращий добробут може бути частиною профілактики захворювань, а не перешкодою для неї.
Це добре відповідає підходу One Health — «Єдине здоров’я», у якому здоров’я людей, здоров’я тварин, умови їх утримання та безпечність харчових продуктів розглядаються як пов’язані між собою речі.
Що можна сказати на основі наявних даних
Було б спрощенням заявляти, що саме клітка «викликає» сальмонельоз. Salmonella залежить від багатьох факторів, і жоден тип утримання не може замінити біобезпеку.
Але настільки ж неправильно ігнорувати той факт, що кліткове утримання неодноразово пов’язували з вищою поширеністю Salmonella у стадах курей-несучок.
Ймовірно, цей зв’язок формується одразу з кількох причин: високої щільності птиці, масштабів виробництва, складності повного очищення середовища, тривалого збереження збудника та впливу стресу на імунітет і виділення бактерії.
Тому перехід від кліток до добре керованих безкліткових систем варто розглядати не лише як питання етики та добробуту тварин.
Це також частина ширшого підходу до здоров’я птиці, профілактики інфекцій і безпечності харчових продуктів.
Основні джерела
- EFSA. Welfare of laying hens on farm, 2023.
- EFSA. Оцінки ризиків Salmonella у стадах курей-несучок та впливу різних систем утримання.
- Denagamage T. et al. Risk Factors Associated With Salmonella in Laying Hen Farms: Systematic Review of Observational Studies.
- Carrique-Mas J. et al. Дослідження персистенції Salmonella у господарствах курей-несучок.
- Van Hoorebeke S. et al. Дослідження систем утримання та Salmonella Enteritidis.
- Nakamura M. et al. Дослідження впливу стресу на виділення Salmonella Enteritidis у курей-несучок.