Згідно з даними звіту ООН, середньостатистична людина споживає приблизно в шість разів більше курятини та вдвічі більше свинини, ніж покоління її дідусів і бабусь; при цьому світові запаси м’яса за останні 60 років зросли в чотири рази, і, як очікується, продовжуватимуть зростати.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), споживання птиці зросло з менш ніж 3 кг на людину в 1961 році до 17 кг у 2022 році. Споживання свинини за той самий період подвоїлося до 15 кг на людину, тоді як споживання яловичини — продукту, що найбільше забруднює довкілля, — залишилося на рівні 9 кг.
Сільське господарство є другим за рівнем забруднення сектором світової економіки. Згідно з оглядом наукових даних щодо факторів, що впливають на попит і пропозицію м’яса, проведеним ФАО, прогнозується, що викиди, які сприяють глобальному потеплінню, зростуть на 7,6 % протягом наступного десятиліття, причому, за оцінками, 80 % цього зростання припадає на тваринництво.
У звіті зазначено, що середня глобальна пропозиція м’яса зросла з 25 кг на особу у 1961 році до 47 кг на особу у 2022 році. Також встановлено, що близько 14 % м’яса та молока втрачалося під час виробництва або викидалося після потрапляння на полиці супермаркетів та до ресторанів.
У країнах з низьким та середнім рівнем доходів, де проблема продовольчої нестабільності є найбільш поширеною, ціни на продукти тваринного походження у порівнянні з доходами населення у багато разів вищі, ніж у багатих країнах, де лікарі та кліматологи рекомендують зменшити споживання м’яса.
«Регіональний розподіл та доступ до цих продуктів залишаються дуже нерівномірними», — зазначила Даніела Батталья, спеціалістка з розвитку тваринництва у ФАО та співавторка звіту. «У той час як у країнах з високим рівнем доходу споживання залишається досить високим і стабільним, країни з низьким рівнем доходу, як і раніше, обмежуються у споживанні [продуктів тваринного походження] через їхню високу вартість».
Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) визначила перехід від раціону з високим вмістом м’яса до раціону, багатого на рослинні продукти, як один із найефективніших заходів з боку споживачів, які можна вжити для скорочення викидів парникових газів. У звіті ФАО, який пройшов рецензію з боку представників м’ясної та молочної промисловості, а також незалежних науковців, наводяться дані досліджень, які свідчать, що заможні країни «сприяють надмірному споживанню» продуктів тваринного походження, однак у ньому не міститься рекомендація щодо зменшення споживання м’яса.
«Цей звіт чітко висвітлює проблему, але не доходить до такого висновку», — зазначила Клео Веркуйл, старша наукова співробітниця Стокгольмського інституту навколишнього середовища, яка не брала участі в підготовці звіту.
Попередні звіти ФАО піддавалися критиці з боку вчених за «дивне» виключення питання скорочення споживання м’яса з дорожньої карти щодо клімату, нібито «грубі помилки», що применшували кліматичні переваги скорочення споживання м’яса у звіті про викиди від тваринництва, а також за відсутність реагування на наукову критику, яку один із дослідників описав як «наче натикання на цегляну стіну».
Цей останній звіт було підготовлено на замовлення як комплексну оцінку внеску тваринництва у продовольчу безпеку, сталі продовольчі системи, харчування та здоровий раціон. ФАО зазначила, що за цим звітом пізніше цього року з’явиться ще один, у якому детальніше розглядатиметься питання екологічної стійкості.
Веркуйл зазначив: «Основна проблема полягає в мандаті. Звіт має на меті допомогти політикам визначити точки втручання, де заходи сприяють позитивному внеску продуктів тваринного походження у здорове харчування. Це може бути правильним підходом для населення, що страждає від продовольчої нестабільності, але є хибною передумовою для заможних країн, де аргументи на користь здоров’я та довкілля вказують на необхідність скорочення споживання».
Меттью Хаєк, дослідник продовольчих систем з Нью-Йоркського університету, який не брав участі в підготовці цього звіту, але раніше критикував попередні звіти ФАО, де цитувалися його дослідження, зазначив, що цей звіт «значною мірою обходить стороною» наслідки високого рівня споживання м’яса в багатих країнах та кліматичні переваги від його скорочення.
«Натомість автори подають екологічні проблеми лише як суб’єктивні уявлення споживачів або потреби майбутніх досліджень», — зазначив він. «Таке трактування приховує величезний масив літератури та переконливу доказову базу, які свідчать про те, що високий рівень споживання м’яса має негативний вплив на довкілля та пов’язаний із цілою низкою несприятливих наслідків для здоров’я».
З доіндустріальних часів температура на Землі підвищилася приблизно на 1,4 °C внаслідок спалювання людством викопного палива та руйнування природи. Тваринництво відповідає за 12–20 % викидів, що спричиняють глобальне потепління, і є однією з головних причин втрати біорізноманіття.
Батталья зазначила, що робота ФАО ґрунтується на фактичних даних і що різні вчені можуть мати різні думки. Вона сказала, що головне послання ФАО до політиків полягає в тому, щоб зменшити проблеми, пов’язані з виробництвом м’яса, такі як резистентність до антимікробних препаратів та викиди парникових газів, а не в тому, щоб скоротити поголів’я худоби.
«У нас є технології, у нас є інновації, у нас є знання, щоб суттєво зменшити викиди», — сказала вона. «Це також питання компромісів. Продукти тваринного походження все ще важливі як джерело поживних речовин… потрібно знайти баланс між спробами зменшити негативний вплив та максимізувати позитивний».
Джерело: The Guardian