
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй збирається скликати зустріч високого рівня з питань антимікробної резистентності (АМР) у Нью-Йорку наприкінці цього місяця. Незважаючи на вплив, який може мати антимікробна резистентність на суспільство, це лише другий раз, коли питання розглядається на такому рівні. Мета зустрічі – обговорити широкомасштабні наслідки АМР, включаючи її вплив на продовольчу безпеку та глобальні зусилля, спрямовані на досягнення Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року.
І цілком логічно, що така тема, як протидія торгівлі людьми, розглядається в глобальному масштабі. Проблема не обмежується однією країною, і вона не зупиняється на кордонах жодної держави. Поширення резистентних до ліків інфекцій зачіпає всіх нас. Це означає, що рішення можливе лише за умови, що кожен з нас відреагує і знайде спільний підхід.
На жаль, ті, хто працює в сільському господарстві, дуже добре знають, наскільки складним є такий крок. Занадто часто фермерів у західних країнах просять (або змушують) вирішувати глобальні проблеми, в той час як найбільш кричущі проблеми залишаються поза увагою (ось тобі, Китай). Тому важливо, щоб будь-які запропоновані рішення були економічно обґрунтованими, що дозволить фермерам впроваджувати їх, залишаючись при цьому конкурентоспроможними на ринку.
Короткий підсумок
Можливо, вам цікаво, що таке АМР? Стійкість до протимікробних препаратів виникає, коли бактерії, віруси, грибки та паразити еволюціонують і стають стійкими до ліків, призначених для їх лікування (ми називаємо їх протимікробними препаратами). Як наслідок, інфекції стає набагато важче вилікувати, що може призвести до тривалої хвороби, збільшення витрат на лікування та смерті. Стійкість до протимікробних препаратів є природним еволюційним процесом, але їх використання та залежність від них прискорили розвиток резистентності.
Наприклад, відкриття лікувальних властивостей пеніциліну Олександром Флемінгом у 1928 році було революційним і нарешті дало лікарям ефективний засіб для лікування бактеріальних інфекцій. Але свято тривало недовго: вже в 1940-х роках з’явилися бактерії, стійкі до пеніциліну. Відтоді медицина намагається бути на крок попереду.
Але, як і в багатьох інших випадках, спосіб використання антимікробних препаратів лише погіршив проблему. Ми всі знаємо людей, які біжать до лікаря за антибіотиками, коли у них нежить. Наша надмірна довіра заколисала нас хибним відчуттям безпеки, тому ми не робимо багато, якщо взагалі щось робимо, щоб контролювати поширення інфекцій.

Сільське господарство також відіграло свою роль. Історично склалося так, що у тваринництві антибіотики використовували не лише для лікування хвороб, а й для стимулювання росту худоби. На той час, коли у 2017 році Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів обмежило використання антимікробних препаратів у виробничій практиці за допомогою Ветеринарної кормової директиви, використання цих ліків у сільському господарстві вже зменшувалося. Ці правила, які тепер вимагають ветеринарного нагляду за лікуванням хворих тварин антимікробними препаратами, призвели до того, що у 2017 році їх використання скоротилося ще на 33 відсотки. І знову американські фермери виявилися лідерами та вирішували проблеми!
Але АМР не зникне найближчим часом. Насправді, нещодавні дослідження прогнозують, що з наступного року до 2050 року світ може побачити приголомшливі 39 мільйонів смертей, безпосередньо пов’язаних зі стійким до антибіотиків мікроорганізмів. Уявіть собі, що від сьогоднішнього ставлення до так званих супербактерій як до проблеми, яка трапляється десь в іншому місці, ми перейдемо до світу, де люди, яких ми любимо і про яких піклуємося, помирають від банальних інфекцій.
Подальший шлях
Саме тому ООН проводить зустріч високого рівня, щоб вирішити проблему, яка швидко перетворюється на глобальну кризу. Для підготовки Продовольча та сільськогосподарська організація ООН об’єдналася з організацією Health for Animals, яка називає себе захисником здоров’я тварин, щоб знайти реальні, практичні способи, як фермери можуть зробити свій внесок у боротьбу з АМР. Ці ідеї стануть частиною дискусії на зустрічі.

Хороша новина полягає в тому, що рішення, запропоновані організацією «Здоров’я тварин», є ідеями, які проникають в дискусії про тваринництво, принаймні в США. Вони не є драконівськими або каральними. Натомість «Здоров’я тварин» пропонує, що відповідь на боротьбу з АМР на фермах включає в себе науку і технології з результатами, які також є економічно обґрунтованими.
Пропонуємо вашій увазі основні моменти:
- Вакцинація. Вакцини є одним з найпотужніших інструментів, доступних фермерам для запобігання хворобам та зменшення залежності від антибіотиків. Імунізуючи худобу від бактеріальних захворювань, фермери можуть захистити цілі стада або отари від поширених і дорогих інфекцій. Наприклад, у Норвегії галузь аквакультури скоротила використання антибіотиків на 99,8 відсотка завдяки комплексній кампанії з вакцинації лосося. Аналогічно, вакцинація птиці від таких захворювань, як кишкова паличка, зменшила потребу в антибіотиках, одночасно підвищивши прибутковість фермерських господарств. Здоровіші тварини призводять до кращої продуктивності, зниження смертності та підвищення продуктивності, і все це без потреби в зайвому лікуванні.
- Біозахист. Заходи біобезпеки є ключовим компонентом у запобіганні поширенню хвороб на фермах. Такі прості дії, як встановлення ванночок для ніг для працівників, ізоляція хворих тварин та дотримання належної санітарії, можуть мати велике значення. Більш просунуті методи біобезпеки включають системи фільтрації повітря в корівниках для зменшення кількості захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом. Дослідження показують, що ферми з ефективними протоколами біобезпеки використовують менше антибіотиків, оскільки вони мають нижчий рівень захворюваності. У звіті висвітлюється дослідження європейських свиноферм, яке показало, що ферми з кращим рівнем біобезпеки скоротили використання антимікробних препаратів на 52% при відгодівлі свиней. Фермери, які надають пріоритет біозахисту, не лише захистять своїх тварин, але й знизять загальні витрати на боротьбу з хворобами.
- Покращення харчування. Як і для людей, збалансоване харчування має важливе значення для підтримки здоров’я худоби та зменшення її вразливості до хвороб. Кормові добавки, такі як пробіотики та добавки на рослинній основі, стають популярними для покращення здоров’я кишківника та підвищення імунітету тварин. Здоровіші тварини рідше хворіють і потребують лікування антибіотиками. Наприклад, на птахофабриці в США смертність птахів та використання антибіотиків скоротилося на 25% після переходу на покращену програму годування з додаванням пробіотиків.
- Краща генетика. Сучасні досягнення в біотехнології та генетиці дозволяють фермерам розводити тварин, які є більш стійкими до хвороб, тим самим зменшуючи потребу в антибіотиках. Генетичне тестування може ідентифікувати тварин з ознаками, які сприяють кращому здоров’ю та стійкості до хвороб. Наприклад, дослідження молочних корів показало, що відбір генетично кращих тварин зменшив використання антибіотиків на 44 відсотки, збільшив виробництво молока та підвищив загальну прибутковість. Приймаючи обґрунтовані селекційні рішення, фермери можуть посилити природну здатність своїх стад протистояти інфекціям, знижуючи витрати на лікування та ризик спалахів хвороб.
- Технології цифрового моніторингу. Інструменти цифрового моніторингу розширюють можливості тваринництва, надаючи фермерам дані про стан здоров’я тварин у режимі реального часу. Такі технології, як датчики вушних бирок та системи звукового моніторингу на основі штучного інтелекту, можуть виявити ранні ознаки захворювання, дозволяючи фермерам вжити заходів до того, як проблема загостриться. Раннє втручання зменшує потребу в антибіотиках і забезпечує швидке одужання хворих тварин.
У Таїланді та Європейському Союзі цифрові інструменти допомогли фермерам зменшити використання антибіотиків, пропонуючи точні дані для цілеспрямованого втручання. Ці технології особливо цінні у великих господарствах, де моніторинг окремих тварин може бути складним завданням.
Прокладаючи шлях до успіху
Все це звучить як сонячне світло та льодяники. Але найбільшим викликом буде переконати фермерів у бідних соціально-економічних умовах – і їхні уряди (привіт, Китай!!) – впроваджувати ці рішення. Як ми бачимо на прикладі опору біоінженерії в усьому світі, ці ідеї не завжди поширюються так далеко і так широко, як нам хотілося б. Деякі країни не поспішають їх впроваджувати, а деякі не мають достатнього рівня безпеки для цього (як, наприклад, світова житниця – Україна).
З іншого боку, я впевнена, що американські фермери можуть і будуть продовжувати лідирувати в цьому питанні. Тому що наші фермери вже зосереджені на цих ідеях, навіть якщо в цих розмовах не йдеться про АМР. Іншими словами, існують способи боротьби з цією проблемою, що відповідають виробничим практикам сучасного сільського господарства. Ми можемо поєднати економічну, екологічну та антимікробну стійкість, щоб продовжувати ставати кращими. Тому, коли ООН проведе засідання з питань АМР, сільське господарство має стати прикладом того, як галузь може адаптуватися і процвітати завдяки кращій інформації, даним і технологіям.
Джерело: AGDAILY
Автор: Amanda Zaluckyj
Переклад та адаптація: Олександр Богачик