Нове дослідження Ексетерського університету показує, що інтенсивне тваринництво може підвищити ризик майбутніх пандемій.
Інтенсивне тваринництво може підвищити ризик нових пандемій, попереджають дослідники.
Часто вважається, що інтенсивне сільське господарство знижує ризик зоонозів (хвороб, що передаються від тварин до людини) завдяки кращому контролю, біобезпеці та утриманню худоби окремо від людей.
Нове дослідження, проведене під керівництвом Університету Ексетера, вивчає вплив соціальних та економічних факторів, які часто не беруться до уваги в традиційних оцінках.
Воно виявило, що наслідки інтенсифікація сільського господарства «в кращому випадку є невизначеними, а в гіршому – можуть сприяти підвищенню ризику виникнення нових інфекційних захворювань».
Про це заявив провідний автор дослідження, професор Стів Хінчліфф з Університету Ексетера: «Пандемія COVID-19 відродила інтерес до НІЗ (нові інфекційні захворювання), особливо до зоонозних вірусів.
«Ризики виникнення та передачі залежать від багатьох факторів, включаючи контакт між людьми та тваринами, а також від того, як ми використовуємо землю.
«Тваринництво відіграє потенційно значну роль у цих ризиках, формуючи ландшафти та забезпечуючи господарів, які можуть виступати джерелом або підсилювачами нових патогенів».
Хоча такі ризики зазвичай оцінюються з точки зору мікробіологічних, екологічних та ветеринарних наук, нове дослідження підкреслює необхідність враховувати соціальні, економічні та політичні фактори.
«Хвороба – це завжди більше, ніж питання передачі патогенів, контакту і зараження», – сказав професор Хінчліфф.
«Основний міф інтенсивного фермерства полягає в тому, що ми відокремлюємо худобу від диких тварин і таким чином закриваємо ризик передачі хвороб між ними.
«Але ці ферми існують у реальному світі – тож будівлі та огорожі можуть бути пошкоджені, дикі тварини, такі як щури чи дикі птахи, можуть потрапити всередину, а працівники пересуваються. Коротше кажучи, випадковості траплятимуться завжди.
«Якщо взяти до уваги соціальні, економічні та політичні фактори, то ризик пандемії, який несе в собі інтенсивне сільське господарство, викликає занепокоєння».
У документі підкреслюється, що розширення інтенсивного землеробства та погіршення стану навколишнього середовища, яке воно спричиняє, є факторами, що можуть підвищити ризики виникнення нових інфекційних захворювань.
У ньому також зазначається, що інтенсифікація призводить до «змішаного ландшафту» – з різноманітними сільськогосподарськими практиками і типами – що створює «найгірше з усіх можливих середовище з точки зору ризику виникнення НІЗ».
Щодо біозахисту, то в документі йдеться про те, що деякі фермерські господарства вважають затрати «надмірними», при цьому регіональні відмінності також мають вплив.
Наприклад, європейські тваринницькі будівлі можуть бути старими і дорогими в обслуговуванні, великі американські ферми, як правило, являють собою бетонні конструкції під відкритим небом з сіткою (щоб уникнути необхідності кондиціонування повітря), а в субтропічних регіонах біобезпека балансує з необхідністю зменшити перегрів тварин.
«В результаті виходить далеко не біологічно замкнуте середовище», – пишуть автори.
Вони також відзначають тісні зв’язки між великими харчовими компаніями та національними органами влади, що свідчить про «регуляторне підпорядкування… і складність розмежування інтересів».
Співавтор дослідження д-р Кін Вінг (Рей) Чан (Kin Wing (Ray) Chan): «Підвищення біозахисту, стандартизація та ефективність тваринництва на фермах не є панацеєю для досягнення вільного від хвороб середовища.
«Швидше нам потрібно переглянути соціокультурний вплив інтенсифікації тваринництва на здоров’я планети, екологічну стійкість та питання добробуту тварин».
До складу дослідницької групи увійшли Університет Тафтса, Королівський сільськогосподарський університет, Університет Вуллонгонга, Університет Кларка, Кембриджська природоохоронна ініціатива та Інститут досліджень розвитку.
Серед спонсорів – Центр культур і середовища здоров’я Велкома і Велком Траст.
Стаття, опублікована в журналі Royal Society Open Science, має назву: «Розуміння ролі економіки і суспільства у відносних ризиках виникнення зоонозів серед домашніх тварин».
Джерело: www.devonlive.com