Вплив промислового тваринництва на клімат

ciwf.in.ua
Home / Екологія / Вплив промислового тваринництва на клімат

«Зміна клімату є найбільшою загрозою для сталого майбутнього, але, в той же час, вирішення кліматичних проблем надає чудову можливість сприяти процвітанню, безпеці та кращому майбутньому для всіх»

Пан Гі Мун, Генеральний секретар ООН (2007-2016)

Ознайомлення з проблемою та масштабами

  • Природні коливання температури Землі відбувалися завжди, але наукові дані свідчать про те, що зараз температура зростає швидше, ніж будь-коли раніше. З початку промислової революції Земля потеплішала приблизно на 1ºC, і це відбулося головним чином завдяки людській діяльності.
  • У 2019 році Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) опублікувала Звіт за 2019 рік 2, в якому попередила, що для стримування глобального потепління в межах 1,5ºC необхідні «швидкі, далекосяжні та безпрецедентні зміни в усіх аспектах життя суспільства». Далі у звіті підкреслюється, що «підвищення температури на 1,5-2°С може штовхнути як людське суспільство, так і природні екосистеми за критичні пороги, що призведуть до катастрофічних змін». У звіті МГЕЗК вперше відзначається чіткий зв'язок між вибором способу життя і потеплінням, а також вказуються чотири ключові сфери, в яких повинні відбутися зміни: виробництво енергії, землекористування, міста і промисловість. Спеціальна доповідь була підготовлена в рамках Паризької угоди 2015 року, коли 197 країн погодилися боротися з антропогенними змінами клімату.
  • Паризька угода поставила за мету утримати глобальне потепління нижче 2ºC з подальшим намаганням утримати його в межах 1,5ºC. Вона визначає довгостроковий напрямок руху для країн разом з новою системою регулярних п'ятирічних оглядових циклів. У 2023 році відбудбулося «глобальне підбиття підсумків», щоб оцінити загальний прогрес у досягненні Паризьких кліматичних цілей. Уряди погодилися опублікувати свої зобов'язання, відомі як Національно-визначені внески (НВВ), які окреслюють запропоновані заходи, що мають бути здійснені для скорочення викидів. Звіти про прогрес країн будуть публікуватися кожні два роки.
  • Згідно з Глобальним кліматичним звітом Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) за 2019 рік, п'ять найтепліших років за всю історію спостережень 1880-2019 років припали на період з 2015 року, тоді як дев'ять з 10 найтепліших років припали на період з 2005 року. 3
  • Зі зростанням середньої глобальної температури Землі вплив екстремальних погодних умов посилюватиметься, спричиняючи сильніші посухи, спеку, урагани та повені. Зростаюча нестабільність екстремальних погодних умов вже впливає на фермерів і виробників продуктів харчування по всьому світу, впливаючи на виробництво сільськогосподарських культур і призводячи до втрат врожаю. За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), до 2050 року врожайність сільськогосподарських культур може знизитися на 10-25% внаслідок зміни клімату. 4
  • Рівень світового океану підвищується через танення льодовиків і крижаного покриву внаслідок глобального потепління. За оцінками, рівень води може підвищитися на 0,4 м до 0,82 м до 2018-2100 років. 5
  • Підвищення рівня океану загрожуватиме життєдіяльності людей, які живуть у прибережних та річкових районах. Наразі, за оцінками, це 60% світового населення, і це призведе до масштабної міграції, що стане причиною зростання конфліктів. 6
  • Кліматична криза - це також криза здоров'я: ті самі викиди, що спричиняють глобальне потепління, є причиною понад чверті смертей від інфаркту, інсульту, раку легенів та хронічних респіраторних захворювань. 7
  • Збільшення викидів вуглекислого газу впливає на океани і загрожує багатьом морським видам та екосистемам. Підкислення океану негативно впливає на корали, планктон і молюсків. 8
  • Потепління океанів призводить до збільшення кількості спалахів цвітіння водоростей, що негативно впливає на популяції риби. 9
  • Популяції диких тварин і рослин зазнають впливу - за оцінками, близько 20-30% рослин і тварин можуть зникнути при підвищенні глобальної температури на 1,5-2ºC.10

Як промислове фермерство впливає на зміну клімату?

  • На глобальному рівні продовольчі системи відповідальні за 20-30% антропогенних викидів парникових газів (ПГ). 11 Транспортування та розподіл продуктів харчування (тобто «харчові милі») відповідають за частину викидів парникових газів порівняно з етапом виробництва. 12
  • Дослідження, опубліковане в журналі Nature (2018), показує, що в глобальному масштабі звичайний бізнес у виробництві та споживанні продуктів харчування призведе до збільшення викидів парникових газів на 87% до 2050 року (порівняно з 2010 роком). 13
  • Протягом 10 років сектор тваринництва може становити майже половину (49%) світового бюджету викидів, якщо не відбудеться скорочення глобального споживання м'яса та молока, якщо ми хочемо втримати зростання глобального потепління на рівні 1,5°C. 14
  • Для виробництва тваринного білка потрібно вдесятеро більше енергії, ніж для рослинного. 15 Вирубка лісів, викиди метану та використання добрив призводять до додаткових викидів.
  • Тваринництво є ключовим фактором вирубки лісів, оскільки земля розчищається для створення пасовищ та орних земель для виробництва кормів для тварин. 16
  • Боротьба зі зміною клімату неможлива без скорочення споживання м'яса. 17 Значне скорочення споживання м'яса та молочних продуктів є необхідним для зменшення викидів, пов'язаних з харчовими продуктами, і для досягнення цілей Паризького кліматичного договору. 18 19
  • «Нинішня структура споживання м'яса та молочних продуктів у світі є основним чинником зміни клімату, а боротьба зі зміною клімату може бути ефективною лише за умови скорочення попиту на ці продукти», - наголошує Хілал Ельвер, Спеціальний доповідач ООН з питань права на харчування. 20
  • Ентеральні викиди та виробництво кормів (включаючи внесення гною на пасовища) домінують у структурі викидів від виробництва жуйних тварин. У ланцюгах постачання свиней основна частина викидів пов'язана з постачанням кормів та зберіганням гною в процесі переробки, тоді як у птахівництві основна частина викидів припадає на постачання кормів, за яким слідує споживання енергії. 21

Зв'язок з відповідною Ціллю сталого розвитку (ЦСР)

ЦСР 13: Дії у сфері зміни клімату: Вжити невідкладних заходів для боротьби зі зміною клімату та її наслідками. 22

Джерело: CIWF
Переклад та адаптація: Олександр Богачик

Посилання

Посилання на джерела
  1. BBC Science and Environment. What is Climate Change? Webpage. Accessed 4 November 2020
  2. IPCC, 2019: Summary for Policymakers. In: Climate Change and Land: an IPCC special report on climate change, desertification, land degradation, sustainable land management, food security, and greenhouse gas fluxes in terrestrial ecosystems [P.R. Shukla, J. Skea, E. Calvo Buendia, V. Masson-Delmotte, H.- O. Pörtner, D. C. Roberts, P. Zhai, R. Slade, S. Connors, R. van Diemen, M. Ferrat, E. Haughey, S. Luz, S. Neogi, M. Pathak, J. Petzold, J. Portugal Pereira, P. Vyas, E. Huntley, K. Kissick, M. Belkacemi, J. Malley, (eds.)]. In press
  3. Climate Change: Global Temperature. Author: Rebecca Lindsey and LuAnn Dahlman. January 16, 2020
  4. Source: FAO Transforming Food and Agriculture to achieve SDG’s
  5. Source: The International Union for Conservation of Nature (IUCN) IUCN (2015). Oceans and Climate Change brochure.
  6. Source: Right to food. UN Secretary-General. UN General Assembly. 4 August 2015 and IPCC report.
  7. World Health Organisation: Urgent health challenges for the next decade. January 2020 Webpage Accessed 4 November 2020
  8. International Union for Conservation and Nature (IUCN) Issues Brief: Oceans and Climate Change. November 2017. Webpage Accessed 4 November 2020
  9. Right to food. UN Secretary-General. UN General Assembly. 4 August 2015.
  10. CBS News reported statement as: ‘WWF reported that if the global temperature rose between 1.5 and 2.5 degrees Celsius, about 20 to 30 percent of the planet's animals and plants would disappear.’
  11. Garnett, T., Smith, P., Nicholson, W., & Finch, J. (2016). Food systems and greenhouse gas emissions (Food source: chapters). Food Climate Research Network, University of Oxford
  12. Food-Miles and the Relative Climate Impacts of Food Choices in the United States. Christopher L. Weber and H. Scott Matthews. Environmental Science & Technology 2008 42 (10), 3508-3513. DOI: 10.1021/es702969f
  13. Springmann, M., Clark, M., Mason-D’Croz, D. et al. Options for keeping the food system within environmental limits. Nature 562, 519–525 (2018)
  14. Harwatt, H., Ripple, W. J., Chaudhary, A., Betts, M. G. & Hayek, M. N. Scientists call for renewed Paris pledges to transform agriculture. Lancet Planet. Heal. (2019) doi:10.1016/S2542- 5196(19)30245-1 (accessed 4th October 2021).
  15. Pimentel, D. Sustainability of meat-based and plant-based diets and the environment. The American Journal of Clinical Nutrition. Sept 2003.
  16. Bailey, R.et al., 2014. Livestock – Climate Change’s Forgotten Sector, Chatham House.
  17. Options for keeping the food system within environmental limits. Nature. 25 Oct 2018. P 2
  18. Bajželj, B., Richards, K., Allwood, J. et al. Importance of food-demand management for climate mitigation. Nature Climate Change 4, 924–929 (2014).
  19. Bailey, R., Froggatt, A., Wellesley, L. 2014. Livestock – Climate Change’s Forgotten Sector. Chatham House
  20. Hilal Elver, 2015. Interim Report. A/70/287.
  21. Tackling Climate Change through Livestock: A Global Assessment of Emissions and Mitigation Opportunities, Rome: UN FAO. 2013, Full ref: Gerber, P.J., Steinfeld, H., Henderson, B., Mottet, 5 | P a g e A., Opio, C., Dijkman, J., Falcucci, A. & Tempio, G. 2013. Tackling climate change through livestock – A global assessment of emissions and mitigation opportunities. Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), Rome
  22. United Nations Department of Economic Social Affairs Sustainable Development