«Біорізноманіття - це не розкіш, а фундаментальна передумова нашого добробуту... Це основа наших харчових систем і нашого здоров'я. Ми не можемо дозволити собі ігнорувати нашу залежність від природи або сприймати її багатство як належне

Д-р Крістіана Пашка Палмер, Виконавчий секретар Конвенції про біологічне різноманіття 2019 року1

Вступ до проблеми та її масштабу

  • Дослідження встановили дев'ять планетарних меж, перетин яких може спричинити незворотні зміни в навколишньому середовищі та привести планету в набагато менш гостинний стан. У випадку втрати біорізноманіття ми не лише перетнули цю межу, але й увійшли в зону підвищеного ризику.2
  • Глобальні популяції ссавців, птахів, амфібій, рептилій та риб скоротилися в середньому на 68% у період з 1970 по 2016 рік.3
  • Незважаючи на широкі зусилля екологічної політики, темпи вимирання видів зростають.4 42% наземних безхребетних, 34% прісноводних безхребетних і 25% морських безхребетних вважаються такими, що перебувають під загрозою зникнення. Близько 1 мільйона видів рослин і тварин зараз перебувають під загрозою зникнення.5
  • Збереження темпів втрати біорізноманіття може призвести до зникнення 40% видів комах у світі протягом наступних кількох десятиліть.6
  • Комахи забезпечують запилення, природну боротьбу зі шкідниками та переробку поживних речовин і є критично важливими для функціонування та стабільності екосистем.7
  • Понад 75% світових продовольчих культур залежать від запилення комахами/тваринами.8
  • Щорічний світовий врожай втрачає від 235 до 577 мільярдів доларів США через втрату запилювачів.9
  • 75% їжі, яку споживає людство, наразі виробляється лише з 12 рослин і 5 видів тварин.10

Як промислове фермерство впливає на біорізноманіття?

  • Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням (UNCCD) стверджує, що тваринництво є «чи не найбільшим чинником втрати біорізноманіття».11
  • Величезний попит індустріального сільського господарства на корм для тварин стимулював інтенсифікацію рослинництва, що призвело до втрати біорізноманіття.12
  • Інтенсивне рослинництво використовує велику кількість пестицидів, знищуючи комах, від яких залежать сільськогосподарські птахи. Використання інсектицидів і гербіцидів також відіграло важливу роль у зменшенні чисельності запилювачів, таких як бджоли.13, 14
  • Промислове сільське господарство та його монокультури призводять до втрати чисельності та різноманітності польових квітів, якими живляться запилювачі.
  • Втрата лісосмуг також негативно впливає на види рослин і тварин, що частково пов'язано зі змінами в сільськогосподарській практиці.15
  • Тисячі видів рослин і тварин перебувають під загрозою зникнення в басейнах Амазонки і Серрадо, оскільки сільськогосподарська промисловість розширює виробництво яловичини і сої.
  • Приблизно 420 мільйонів гектарів лісу було втрачено через зміни у землекористуванні з 1990 року. Темпи вирубки лісів оцінюються приблизно в 10 мільйонів гектарів на рік.16
  • Понад 90% світових рибних запасів або надмірно виловлені (33,1%), або виловлені до максимально допустимого рівня (59,9%).17
  • Майже 70% виловленої кормової риби переробляється на рибне борошно та риб'ячий жир (FMFO), що становить 20% від загального світового вилову дикої риби18 , яка, в свою чергу, використовується для годівлі великої рогатої худоби, свиней та вирощування риби, такої як лосось, форель та бас.
  • Гіпоксичні зони («мертві зони») в океанах - це зони зі зниженим вмістом кисню у воді. Вони можуть виникати природним чином, але вчені занепокоєні їхнім збільшенням, спричиненим людською діяльністю. Основною причиною є забруднення біогенними речовинами, що загрожує морському життю.19
  • З 1960-х років площі зон з низьким вмістом кисню у відкритому океані збільшилися на 4,5 млн км2, і ще понад 500 таких зон розташовані в інших водоймах.20
  • Зменшення споживання м'яса та молока дасть змогу обробляти орні землі менш інтенсивно і зупинити розширення сільськогосподарських угідь на місця проживання диких тварин, що дозволить відновити біорізноманіття.

Зв'язок з відповідною Ціллю сталого розвитку (ЦСР)

  • ЦСР 15: Життя на землі: Захист, відновлення та заохочення сталого використання екосистем суші, невиснажливе ведення лісового господарства, боротьба з опустелюванням, а також зупинення і припинення деградації земель та втрат біорізноманіття.21

Джерело: CIWF
Переклад та адаптація: Олександр Богачик

Посилання

Посилання на джерела
  1. United Nations Decade on Biodiversity. Convention of Biological Diversity. Slow Food. Press Release 22 May 2019. Accessed 3 November 2020
  2. Steffen, W., Richardson, K., Rockström, J., Cornell, SE. et al 2015.Planetary boundaries: Guiding human development on a changing planet. Science Express. 15 January 2015: page 1/10.1126/science.1259855.
  3. WWF (2020) Living Planet Report 2020 - Bending the curve of biodiversity loss. Almond, R.E.A., Grooten M. and Petersen, T. (Eds). WWF, Gland, Switzerland
  4. The United Nations Environment Programme (UNEP)
  5. IPBES (2019): Global assessment report on biodiversity and ecosystem services of the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services. E. S. Brondizio, J. Settele, S. Díaz, and H. T. Ngo (editors). IPBES secretariat, Bonn, Germany.
  6. Sanchez-Bayo F and Wyckhuys K, 2019. Worldwide decline of the entomofauna: A review of its drivers. Biological Conservation: 232 (2019) 8-27
  7. IPBES (2019): Summary for policymakers of the global assessment report on biodiversity and ecosystem services of the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services. S. Díaz, J. Settele, E. S. Brondízio E.S., H. T. Ngo, M. Guèze, J. Agard, A. Arneth, P. Balvanera, K. A. Brauman, S. H. M. Butchart, K. M. A. Chan, L. A. Garibaldi, K. Ichii, J. Liu, S. M. Subramanian, G. F. Midgley, P. Miloslavich, Z. Molnár, D. Obura, A. Pfaff, S. Polasky, A. Purvis, J. Razzaque, B. Reyers, R. Roy Chowdhury, Y. J. Shin, I. J. Visseren-Hamakers, K. J. Willis, and C. N. Zayas (eds.). IPBES secretariat, Bonn, Germany. 56 pages.
  8. IPBES (2019): Summary for policymakers of the global assessment report on biodiversity and ecosystem services of the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services. S. Díaz, J. Settele, E. S. Brondízio E.S., H. T. Ngo, M. Guèze, J. Agard, A. Arneth, P. Balvanera, K. A. Brauman, S. H. M. Butchart, K. M. A. Chan, L. A. Garibaldi, K. Ichii, J. Liu, S. M. Subramanian, G. F. Midgley, P. Miloslavich, Z. Molnár, D. Obura, A. Pfaff, S. Polasky, A. Purvis, J. Razzaque, B. Reyers, R. Roy Chowdhury, Y. J. Shin, I. J. Visseren-Hamakers, K. J. Willis, and C. N. Zayas (eds.). IPBES secretariat, Bonn, Germany. 56 pages.
  9. IPBES (May 2019) Report of the Plenary of the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services on the work of its seventh session
  10. IPBES (2019): Summary for policymakers of the IPBES global assessment report on biodiversity and ecosystem services. S. Díaz, J. Settele, E. S. Brondízio E.S., H. T. Ngo, M. Guèze, J. Agard, A. Arneth, P. Balvanera, K. A. Brauman, S. H. M. Butchart, K. M. A. Chan, L. A. Garibaldi, K. Ichii, J. Liu, S. M. Subramanian, G. F. Midgley, P. Miloslavich, Z. Molnár, D. Obura, A. Pfaff, S. Polasky, A. Purvis, J. Razzaque, B. Reyers, R. Roy Chowdhury, Y. J. Shin, I. J. Visseren-Hamakers, K. J. Willis, and C. N. Zayas (eds.). IPBES secretariat, Bonn, Germany. 56 pages.
  11. UN Convention to Combat Desertification, 2017. Global Land Outlook
  12. World Health Organisation and Secretariat of the Convention on Biological Diversity. 2015. Connecting global priorities; biodiversity and human health
  13. United Nations Environment Programme, 2010. Global honey-bee colony disorders and other threats to insect pollinators.
  14. Reversing insect pollinator decline.
  15. RSPB. A History of Hedgerows. Webpage. Accessed 3 November 2020.
  16. FAO and UNEP. 2020. The State of the World’s Forests 2020. Forests, biodiversity and people. Rome.
  17. Until the Seas Run Dry. How Industrial aquaculture is plundering the oceans. Changing Markets Foundation. April 2019. Report references the Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO). The State of World Fisheries and Aquaculture 2018. Rome.
  18. Until the Seas Run Dry. How Industrial aquaculture is plundering the oceans. Changing Markets Foundation. April 2019. Report references the Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO). The State of World Fisheries and Aquaculture 2018. Rome.
  19. What is a dead zone?
  20. The Ocean is Losing its Breath, Declining Oxygen in the World’s Ocean and Coastal Waters. Intergovernmental Oceanographic Commission United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. 2018.
  21. United Nations Department of Economic Social Affairs Sustainable Development