У доповіді ООН з питань продовольства і сільського господарства за 2006 рік вказано, що на тваринництва припадає 18% всіх глобальних викидів парникових газів (на автомобілі та транспорт припадає 14%). Сектор тваринництва є “одним із двох чи трьох найбільш вагомих чинників які мають серйозний негативний вплив на екологію на усіх рівнях, як локально так і глобально”. Очікується що до 2050 року доля тваринництва а особливо промислового тваринництва в усьому світі, подвоїться.
У світі близько 9% вуглекислого газу що виділяється в результаті людської діяльності, припадає на тваринництво. Система харчотравлення тварин та їх виділення стають причиною утворення 37% світових викидів атмосферного метану від загальної кількості, що утворюється в результаті діяльності людини.
Основною характеристикою промислового свинарства, є утримання величезної кількості тварин, в основному у приміщенні, далеко від природних ресурсів. Намагаючись при мінімальних затратах отримати максимальну кількість продукції, економлять місце, електроенергію, здешевлюють сам технологічний процес не враховуючи таких факторів як природні потреби тварин, навколишнє середовище, не говорячи вже про морально-етичні сторони цього питання. Проблема для навколишнього середовища полягає в тому, що виходячи з потреб тварин потрібно забезпечити їх їжею і розпорядитися відходами. Годівля тварин при цих системах, проводиться виключно з метою отримати продукцію, а не для їх життя та здоров’я. Величезні природні ресурси використовуються для того, щоби максимізувати фізіологічну здатність свиней до продукції м’яса та репродукції. Сьогодні, результатом цього підходу, стала величезна шкода яка наноситься середовищу промисловим свинарством.
В останні роки ми бачимо все більше попереджень з офіційних джерел в Європейському Союзі і від екологічних організацій, про загрозу для зовнішнього середовища сучасного інтенсивного тваринництва. Інтенсивне тваринництво займає одне з центральних місць в дебатах відділу ООН по продовольству і сільському господарству (FAO), так, у одному із звітів цієї організації було відзначено:
“Баланс між людськими потребами і природними ресурсами буде залежати в великій мірі від того, що ми будемо робити з продукцією тваринництва”.
Найголовнішою проблемою у свинарстві є утилізація відходів життєдіяльності свиней. Їдять свині багато, і цих самих відходів виділяють теж немало: 5-8 кг в добу, тобто 2-3 тонни на рік. На сучасних свинофабриках утримуються сотні тисяч тварин. Наприклад, на одній фабриці компанії Smithfield в рідному американському штаті Юта утримується одночасно до 850 000 свиней — вони виділяють фекалій більше, ніж мегаполіс Нью-Йорк з його більш ніж 8 мільйонами населення. Відомо, що свинячий гній дуже агресивний по відношенню до навколишнього середовища.
У відходах індустріальних свиноферм міститься до 400 небезпечних субстанцій, включаючи важкі метали, антибіотики, гормони, пестициди, а також гельмінти, хвороботворні віруси і мікроби. Залишки антибіотиків в смертельному місиві викликають розвиток особливих організмів, стійких до антибіотиків, якими лікують людей.
Тваринницькі гіганти, і дрібніші компанії позбавляються від відходів свого виробництва схожим методом. Біля кожної ферми розміщуються об’єкти, романтично названі лагунами. Можна повною мірою запевнити, що ви не знайдете гарних жінок в купальних костюмах біля цих лагун, вони зовсім не блакитні, і повернутися до них випадковим відвідувачам навряд чи захочеться — це величезні відстійники рідкого гною, що виділяють аміак і інші хімічні сполуки. Виділення із свинокомплексу надходять в лагуни, а звідти ними обприскують поля. Щоб не робити продукцію дорожчою і не втрачати прибутку, часто ніяких 
запобіжних заходів (гідроізоляція і тому подібне) власники свинокомплексів не використовують.
Ще однією найгострішою екологічною проблемою є гази, що утворюються в гігантських свинокомплексах — насамперед, метан і аміак. Їх концентрація настільки висока, що в разі аварії в системі вентиляції (яка працює в свинарниках цілодобово) свині гинуть від задухи. Працююча ж вентиляція розносить свиняче «амбре» по околицях. Отруєння газами регулярно фіксуються у працівників свинокомплексів, у них розвиваються відповідні профзахворювання — хвороби шлунку, органів дихання, очей і навіть мозку. Уряд Сполучених Штатів запровадив в 2003 році нову систему контролю за обприскуванням полів продуктами виділення свиней. Було підраховано, що 80% ферм Сполучених Штатів Америки на той час порушували вимоги нового законодавства. В 2004 році наукові дослідження показали, що велика кількість старих лагун в Північній Кароліні протікали і забруднювали підземні води.
Останні дані вказують на те, що у ЄС використовують для годівлі свиней сою більше як 80% якої, є генетично модифікованою, а європейські фермери дуже залежать від імпортованих кормів з Південної і Північної Америки. Окремо хотілося б відзначити втрати флори і фауни внаслідок освоєння нових територій під с/г площі. Вирубуються мільйони гектарів лісів цих воістину «легень планети». Зникають десятки видів диких тварин і птахів. Багатьом доводиться шукати нові місця проживання. Людство росте і має потребу в їжі досягаючи мети шляхом найменшого опору, в результаті чого, завдається непоправної шкоди нашому середовищу проживання.
Богачик Олександр
Експерт з питань добробуту тварин