1 грудня датське головування в ЄС зібрало політиків та зацікавлені сторони в Брюсселі на конференцію з питань добробуту тварин під назвою «Добробут сільськогосподарських тварин в ЄС у 2050 році – шлях у майбутнє». Напередодні конференції одне було зрозуміло: те, як ми ставимося до тварин, визначатиме стійкість нашої продовольчої системи, нашого клімату та наших громад.
Покращення добробуту тварин – це не розкіш, а необхідність. Це має бути центральним елементом європейської стратегії на 2050 рік.
Занадто довго промислове тваринництво та використання кліток вважалися необхідними. Однак промислові системи роблять нас менш стійкими. Вони не тільки жорстокі по відношенню до тварин, але й підривають біорізноманіття, сприяють зміні клімату, збільшують резистентність до антибіотиків, заганяють фермерів у невигідний, економічно нестабільний бізнес та посилюють продовольчу нестабільність у всьому світі.
Не можна заперечувати, що промислове тваринництво є одним з головних чинників викидів парникових газів та погіршення стану довкілля. Якщо ми покінчимо з промисловим тваринництвом, ми не тільки будемо ставитися до тварин з повагою та співчуттям, на які вони заслуговують, але й зробимо те саме для нашої планети.
І якщо ЄС хоче досягти своєї юридично зобов’язуючої мети щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, трансформація нашої продовольчої системи є надзвичайно важливою. Ми повинні відмовитися від застарілих моделей і перейти до регенеративного землеробства, щоб відновити ґрунти, захистити біорізноманіття та забезпечити тваринам гідні умови життя.
Звіт EAT Lancet 2.0 надає політикам глобальний орієнтир для узгодження цілей у сферах харчування, клімату, біорізноманіття та справедливості. Він також підкріплює те, що все частіше підтверджується фактами: нам потрібно перейти на більш рослинну дієту та прискорити інновації та інвестиції в альтернативні білки.
Недавно у Нідерландах запустили перший у світі завод вирощеного на фермі м’яса — саме такі інновації потрібні, щоб змінити нашу продовольчу систему.
В основі цієї трансформації має бути підхід «Єдине здоров’я, єдиний добробут» (One Health, One Welfare). Ми повинні визнати нерозривний зв’язок між здоров’ям тварин, людей і планети.
Але політика має наздогнати: Європа не може чекати. Потрібні термінові дії, щоб зупинити страждання мільйонів фермерських тварин вже сьогодні. Один із прикладів практики, яка має змінитися — використання високих рівнів CO₂ для оглушення свиней перед забоєм.
На думку European Food Safety Authority, це спричиняє біль, страх і задишку. Недавній звіт про проєкт PigStun, підготовлений для Комісії, показав, що існують кращі варіанти. Комісія має негайно заборонити використання високих рівнів CO₂ для оглушення свиней — адже щороку це приносить величезні страждання мільйонам свиней.
Правила ЄС щодо добробуту тварин мають понад 20 років — вони потребують термінового оновлення. Ми не можемо чекати ще 25 років для реальних змін.
Потрібне законодавство, яке поступово відмовиться від кліток, ефективно заборонить рутинні каліцтва (наприклад, обрізання хвостів або підрізання дзьобів), а також введе спеціальні правила для захисту добробуту сільськогосподарських водних тварин.
Це наш заклик до конференції під час датського головування, яка сьогодні об’єднує стільки захисників тварин, комісарів та інших представників інституцій: Європа має шанс стати лідером у побудові співчутливої, стійкої та інноваційної продовольчої системи.
У European Commission є виняткова можливість зробити це просто зараз — під час перегляду законодавства про добробут тварин.
Вибір, який ми зробимо сьогодні, відгукнеться десятиліттями. Нехай покращення добробуту — для тварин, людей і планети — керує баченням ЄС на 2050 рік.
Джерело: The Brussels Times