У природних умовах свині надзвичайно активні тварини. Близько 75 % свого часу вони витрачають на риття землі, пошук корму та дослідження навколишнього середовища. Саме ця поведінка забезпечує їм фізичну та психічну активність, зменшує стрес і підтримує соціальну гармонію в групі. Проте в умовах інтенсивного промислового свинарства такі природні інстинкти часто неможливо реалізувати. Порожні бетонні загони без підстилки чи природних матеріалів позбавляють тварин можливості досліджувати простір, а від нудьги вони починають звертати увагу на хвости своїх сусідів. Жування, а згодом і кусання хвостів стає формою компенсації браку стимулів.
Щоб уникнути цієї проблеми, на багатьох фермах досі застосовується практика обрізання хвостів поросят (купірування). Проте сучасна наука та європейське законодавство визнають цей метод застарілим та неефективним як основний інструмент профілактики. Сьогодні ключовим підходом є не «лікувати симптом», а усунути першопричину — створити тваринам належні умови утримання та надати матеріали для збагачення середовища.
Законодавство ЄС: заборона рутинного купірування
Європейський Союз приділяє особливу увагу добробуту свиней. Закон про захист свиней, ухвалений у 1991 р., був кодифікований у Директиві Ради 2008/120/ЄС. Відповідно до пункту 8 Додатку I, рутинне обрізання хвостів заборонене.
Перш ніж вдатися до купірування, фермери зобов’язані вжити інших заходів для запобігання кусання хвостів — змінити невідповідні умови утримання або системи управління. Якщо після цього проблема все одно залишається, допускається обрізання хвостів, але ферма має продовжувати роботу над поліпшенням умов. Європейська комісія підкреслює: фермери повинні перебувати в безперервному циклі вдосконалення — це не одноразова дія, а постійний процес підвищення рівня добробуту.
EFSA: наукові дані проти обрізання
У 2022 році Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) оприлюднило науковий висновок щодо добробуту свиней. Головний меседж — обрізання хвостів не є необхідним, якщо умови утримання та управління належні (EFSA, 2022).
EFSA виділило ключові фактори профілактики кусання хвостів:
– надання ефективних матеріалів для збагачення середовища (солома, сіно, силос, сипучі органічні субстрати);
– достатній простір для руху;
– низька концентрація аміаку;
– наявність твердої підлоги (не повністю решітчастої) для комфортного лежання та використання матеріалів.
Наукові дані свідчать, що з імовірністю 90–100 % солома, сіно та подібні матеріали ефективно знижують ризик кусання хвостів, тоді як підвішені іграшки чи ланцюги не дають такого ефекту. Надання навіть 20 г соломи на свиню на день помітно зменшує агресію, а більші кількості — до 400 г — ще ефективніші.
EFSA наголошує: неушкоджений закручений хвіст є найкращим показником добробуту тварин на фермі.
Рекомендація 2016/336: що робити фермерам
Щоб допомогти державам та виробникам перейти від обрізання до профілактики, у 2016 р. Європейська комісія ухвалила Рекомендацію 2016/336. У ній прописані чіткі кроки:
- Оцінка ризику кусання хвостів, яка охоплює шість факторів: збагачення середовища, чистота, якість повітря та мікроклімат, здоров’я тварин, конкуренція за корм і простір, раціон.
- Зміни в управлінні на основі оцінки: поліпшення вентиляції, збалансоване харчування, усунення факторів стресу.
- Забезпечення тварин ефективними матеріалами для збагачення.
Матеріали мають бути:
- їстівними (з деякою харчовою цінністю),
- жувальними,
- досліджуваними,
- маніпуляційними (щоб свині могли їх змінювати).
Оптимальними вважаються матеріали, які відповідають усім цим характеристикам — наприклад, солома. Металеві ланцюги чи пластикові іграшки можуть бути лише другорядним доповненням, але не заміною.
Європейський досвід: ферми без обрізання
У Швеції, Фінляндії та Швейцарії купірування хвостів не практикується. У 2016 році Європейська комісія організувала навчальні поїздки до цих країн. Експерти з інших держав-членів змогли побачити на практиці, як правильне управління, вентиляція, простір та збагачення середовища дозволяють уникати кусання хвостів без хірургічного втручання.
Цей досвід активно поширюється через референтні центри ЄС та навчальні платформи, доступні сімома мовами.
Порушення збагачення = порушення закону
Пункт 4 Додатку I до Директиви 2008/120/ЄС зобов’язує фермерів забезпечити постійний доступ свиней до достатньої кількості матеріалів, які дозволяють їм здійснювати природну дослідницьку та маніпуляційну поведінку. Сюди належать солома, сіно, деревина, торф, грибний компост тощо.
Фермери, які обрізають хвости, але не надають належного збагачення, порушують одразу дві вимоги: як щодо купірування, так і щодо збагачення. Це може мати юридичні наслідки та шкодити репутації господарства, особливо в контексті експорту на ринки ЄС.
Висновки
Практика обрізання хвостів — пережиток минулого. Сучасна наука та законодавство ЄС одностайно вимагають переходу до системного підходу, який передбачає належні умови утримання, якісне збагачення середовища та моніторинг стану тварин.
Для українських фермерів це не лише питання добробуту тварин, а й важливий крок до адаптації до вимог ринку ЄС. Відмова від рутинного купірування означає підвищення якості продукції, зміцнення довіри споживачів і відповідність сучасним стандартам сталого виробництва.
Джерела:
– Директива Ради 2008/120/ЄС
– EFSA Scientific Opinion, 2022 — EFSA Journal 7421
– Рекомендація Комісії 2016/336
– Європейська комісія, 2019. Презентація щодо скорочення кусання хвостів.
– EUWelNet (2014), навчальний онлайн-інструмент.
– EURCAW-Pigs — Досьє щодо кусання та купірування хвостів.