На Конференції ООН з питань зміни клімату в Парижі в 2015 році 194 світові лідери зобов’язалися запобігти підвищенню глобальної температури більш ніж на 2°C, а краще на 1,5°C, порівняно з доіндустріальним рівнем кінця 19 століття. На сьогоднішній день прогрес у виконанні Паризької угоди залишається недостатнім.
На COP28 в Дубаї 134 лідери визнали, що кліматичні зміни вже підривають стійкість сільського господарства та продовольчих систем. Ці зміни загрожують здатності громад, особливо найуразливіших у країнах Південної півкулі, виробляти та отримувати доступ до продовольства в умовах, коли вони вже стикаються з проблемою голоду, недоїдання та економічних труднощів.
Шанси на досягнення температурних цілей Паризької угоди стрімко зменшуються. Це частково пов’язано з постійним зростанням викидів парникових газів. У 2023 році концентрація метану (CH4), закису азоту (N2O) та вуглекислого газу (CO2) в атмосфері
досягла найвищого рівня за останні 800 000 років і, як очікується, продовжить зростати (WMO 2025).
Підвищення глобальної температури, спричинене викидами парникових газів, сприяло більш серйозним і частим екстремальним погодним явищам у всьому світі (МГЕЗК, 2022). Кліматичні катастрофи включають хвилі спеки, посухи та шторми, які можуть мати значні наслідки, а також спричиняти втрати та збитки для природи та людей (МГЕЗК, 2022). У 2004 році провідні вчені вперше довели, що вплив людини щонайменше подвоїв ризик виникнення екстремальних коливань температури (Stott et al., 2004) – це відоме як атрибуція екстремальних подій. Атрибуція екстремальних подій дозволяє обчислити, наскільки, або навіть чи взагалі, зміна клімату впливає на частоту та інтенсивність кліматичних катастроф. З 750 екстремальних погодних подій 74% погіршилися як прямий наслідок викидів парникових газів людиною (Carbon Brief, 2024).
Докази є очевидними. З 1993 по 2022 рік близько 9400 екстремальних погодних явищ спричинили 765 000 смертей. Також було завдано прямих економічних збитків на суму близько 4,2 трлн доларів США (Adil et al., 2025). Такі екстремальні події вже не є рідкісними: з 1970-х років їх кількість зросла в чотири рази, а за останні 30 років вони завдали збитків у розмірі 3,6 трлн доларів США у вигляді втрат худоби та врожаю (ФАО, 2023). Тільки протягом 2024 року Велика Британія та країни Європи, Азії та США зазнали рекордної спеки, посухи та штормів. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш виступив на Всесвітньому саміті лідерів з питань клімату під час COP29. Він описав 2024 рік як «майстер-клас із руйнування клімату», підкресливши посилення впливу антропогенних змін клімату.
У 2022 році Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) Організації Об’єднаних Націй зазначила, що зміна клімату «буде чинити все більший тиск на виробництво продовольства, особливо в уразливих регіонах, підриваючи продовольчу безпеку та харчування». Сільське господарство є особливо вразливим до таких екстремальних явищ. Тварини гинуть і отримують травми – часто мільйонами, коли їх утримують у промислових тваринницьких господарствах, – врожаї знищуються, люди втрачають засоби до існування, а продовольча безпека опиняється під загрозою.
Обмеження глобального потепління до 1,5°C замість 2°C може значно зменшити збитки та страждання, спричинені екстремальними погодними умовами (МГЕЗК, 2018). Ключовим фактором для цього є трансформація глобальної продовольчої системи. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО), тваринництво відповідає приблизно за 14,5% всіх антропогенних викидів парникових газів, що еквівалентно близько 7,1 гігатонн CO2 на рік.
Для досягнення глобальних цілей щодо температури (Clark et al., 2020), зокрема Паризької угоди, необхідно швидко скоротити викиди парникових газів у глобальній продовольчій системі.
Джерело: Звіт CIWF “Climate doom loop“