
Переосмислення нашого раціону в прагненні до сталого майбутнього для довкілля.
У Великій Британії, особливо в перенаселеній Англії, існують конкуруючі потреби у використанні землі: виробництво продуктів харчування, будівництво житла та підтримання системи природного світу, від якого ми залежимо.
Загальновідомо, що Англія є однією з найбільш виснажених природою країн світу і що наше довкілля знаходиться під загрозою. Багато британських птахів і тварин знаходяться під загрозою зникнення. Лісистість у Великобританії становить 13% порівняно з середнім показником по ЄС, який дорівнює 39%.
Переосмислення землекористування?
По всій Великобританії 70% наших ґрунтів використовується для ведення сільського господарства – це величезний відсоток. У Східній Англії цей показник ще вищий: приблизно 79%. Очевидно, що ми повинні бути розумними щодо того, як ми її використовуємо.

Що, якби сільське господарство могло бути ще ефективнішим у виробництві необхідного нам білку, і при цьому займати менше місця?
Неефективне та марнотратне використання ресурсів
Сільськогосподарські угіддя Великобританії розподіляються між вирощуванням продуктів харчування для людей і вирощуванням сільськогосподарських культур для годівлі худоби, яку потім їдять люди. Вирощування такої кількості культур для годівлі тварин є неефективним в умовах високого попиту на землю.
Промислову птицю та свиней переважно годують соєвим шротом та зерновими культурами. У Великобританії утримується 176 мільйонів курей і приблизно 5 мільйонів свиней.
Близько десяти мільйонів голів великої рогатої худоби та 31 мільйон овець пасуться на ділянках землі, які в деяких випадках можна було б використовувати для вирощування продуктів харчування для людей.
Це велика кількість тварин, виведених спеціально для того, щоб їх їли люди. Для вирощування сільськогосподарських культур, необхідних для їхнього харчування, використовується 40% орних земель Великобританії (2 мільйони гектарів) і половина нашого врожаю пшениці. Ще 850 000 гектарів за кордоном, переважно в Південній Америці, використовуються для виробництва сої, що призводить до втрати біорізноманіття та вирубки лісів.
Вирощування кормових культур також призводить до збільшення використання пестицидів і добрив, посилює деградацію ґрунтів і спричиняє викиди парникових газів та забруднення атмосфери азотом.
Правда про вживання м’яса
Незважаючи на такий значний екологічний слід, продукти тваринного походження забезпечують лише 32% наших калорій і 48% білка.
Виробництво м’яса є не лише інтенсивним користувачем землі, але й води. Наприклад, Кренфілдський університет підрахував, що для виробництва одного кілограма яловичини для споживання людиною потрібно феноменальних 15 000 літрів води.
Дослідники Оксфордського університету з’ясували, що перехід на раціон, який містить менше м’яса і більше рослин, може врятувати до 8 мільйонів життів до 2050 року, скоротити викиди парникових газів на дві третини, а також уникнути величезних збитків, пов’язаних зі зміною клімату.
Перехід до годування людей, а не тварин
WWF стверджує, що «зміна раціону харчування необхідна для досягнення наших цілей щодо захисту клімату та природи, а також для переходу до дружнього до природи, фермерства».
Нереально думати, що всі повністю відмовляться від м’яса. Однак, споживаючи більше рослин (цільнозернових, фруктів, овочів, бобових, насіння та горіхів) і менше м’яса, молочних продуктів та яєць, ми зменшуємо вплив на клімат і покращуємо своє здоров’я.
І якби наш раціон містив більшу частку білка, що отримується безпосередньо з рослинних джерел, то можна було б звільнити багато сільськогосподарських земель. Деякі з них можна було б використати для відновлення природи.
Уряд взяв на себе зобов’язання до 2030 року зберегти 30% землі для природи. Важко уявити, як це можна зробити, коли 70% землі інтенсивно використовується для ведення сільського господарства, а майже 8% – «освоєно» (будівлі, дороги тощо).
За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), якби світ перейшов на більш рослинний раціон харчування, ми б скоротили глобальне використання сільськогосподарських земель з чотирьох до одного мільярда гектарів.
Це могло б змінити правила гри в нашому прагненні захистити природу та дику флору і фауну.
Джерело: East Anglia Bylines