Адвокація, заснована на освіті та переконуванні, є повільною та обмеженою за своєю суттю. Ми маємо зосередитися на створенні нових активістів і втіленні системних змін.
Ви унікальні. Надто унікальні, на жаль.
Якщо ви читаєте цю статтю, ви, ймовірно, захисник чи захисниця тварин. А отже, ви є частиною невеликої меншості людей, які суттєво змінили свою поведінку заради тварин.
Ті з нас, хто вірить у мінімізацію та зрештою усунення всіх форм жорстокого поводження з тваринами, можливо, становлять більшість населення (Animal Tracker, 2016). Але ті з нас, хто втілює цю віру, відображаючи її у своєму житті (що, на мій погляд, означає веганство та певну форму активізму), становлять лише незначну меншість.
Протягом кількох десятиліть активісти з захисту прав тварин зосереджені на навчанні та переконуванні споживачів. Це важлива і потрібна робота. Але вибрати веганську освіту як єдиний шлях до того, щоб зробити світ більш співчутливим, означає взяти на себе зобов’язання вести дуже довгострокову боротьбу. Зміна сердець і розуму людей відбувається надзвичайно повільно.
Щосекунди народжується більше ніж чотири людини. Це поява 360 000 немовлят щодня. Для педагогів-веганів — це важке завдання не відставати від потоку нових людей, яких потрібно переконувати. Стане легше, оскільки чисельність веганів зростатиме пропорційно до решти населення, але знову ж таки, це повільний процес. Наразі менше ніж 2% людей займаються будь-якими проблемами тварин і близько 1% є веганами.
Отже, повернімося до вашої унікальності. Чи стали ви захисником тварин або веганом, тому що переглянули документальний фільм або прочитали книгу? Можливо, ви мали особисту розмову з активістом або просто побачили рекламну афішу. Але, можливо, тисячі людей бачили цей документальний фільм чи рекламу, тож що змусило вас змінитися?
Цілком можливо, що ви просто відрізняєтеся від інших людей. Можливо, ваш досвід і гени роблять вас схильними до співчуття тваринам. Я стверджую, що ця комбінація рис, яку важко ідентифікувати, робить вас «легкою перемогою» — не важко переконати вас турбуватись про тварин. На жаль, я думаю, що більшість людей буде важче переконати, ніж нас. Я сподіваюся, що це не так, але я підозрюю, що це так.
Як я писав майже десять років тому, «зрештою, переконування та навчання громадськості можуть допомогти захисникам тварин пройти лише частину шляху до нашої мети — покласти край жорстокому поводженню з тваринами. Усі дослідження, зібрані Faunalytics, свідчать про те, що зміна сердець і розуму не тільки повільний процес, але й може мати верхню межу». Ймовірно, ми не можемо навчаючи прокласти шлях до веганського світу.
На мій погляд, є два ключі до подолання обмежень веганської освіти. Перший полягає в кодифікації змін, які покращують життя тварин, коли з’являються нагоди. Переконування настільки ефективне, наскільки ефективним є політика або системна зміна, що відбулась в результаті. По-друге, знайти способи змінити гру таким чином, щоб переконувати та навчати потрібно було менше.
Щодо першого пункту, ми повинні наголошувати важливість того, щоб більше людей стали захисниками тварин, а не лише уникали споживання продуктів тваринного походження, хоч і як це важливо. І нам потрібно зосередити більше уваги на поширенні політично-активного громадянства. Це означає більше зосереджуватися на впливі як на корпоративну, так і на державну політику для створення довгострокових змін для тварин.
Мій друг і колега, Кім Сталлвуд, написав:
«Як борець за права тварин я раніше думав, що якщо достатньо людей стануть веганами, як я, ми досягнемо прав тварин. Тоді я почав бачити, що не всі є такими, як я, і дбають про тварин так, як я. Це привело мене до усвідомлення того, що необов’язковий, особистий вибір веганського способу життя без жорстокості — який би він не був важливим — сам по собі не призведе до завершення інституційної, комерційної експлуатації тварин… права тварин здебільшого розглядаються як особистий вибір способу життя, але дедалі частіше це відповідальність державної політики та уряду.»
Захисникам тварин буде непросто здобути політичну владу, оскільки ми складаємо невелику меншість населення. Нам потрібно стати політично впливовими, а потім використати цей вплив, щоб знищити системи, які зараз дозволяють — і навіть сприяють — стражданням тварин. Уявіть політичну спроможність такої організації, як Національна стрілецька асоціація, але використану задля добра.
Звичайно, отримання впливу та спроможності змінювати державну та корпоративну політику також вимагає багато часу, а отже, довгострокового погляду. Це підводить мене до другого пункту: нам потрібно знайти рішення, що змінюють правила гри, та не базуватимуться на повільному навчанні споживачів чи копіткій розбудові нашого політичного впливу. Ми повинні шукати нові сміливі ідеї, які роблять використання тварин і жорстоке поводження з ними застарілими.
Очевидним прикладом є «чисті» або культивовані продукти тваринного походження. Відтворюючи м’ясо тварин, молоко та інші продукти, ці вчені та компанії-стартапи знижують бар’єр переконування — перейти на етичне харчування стає значно простіше. Особливо якщо додати потенційну користь цих продуктів для здоров’я та навколишнього середовища, вибір може стати легким для багатьох споживачів.
Для більшості проблем страждання тварин існують потенційні інновації — загальносистемні зміни, які ми можемо і повинні досягти. Можливо, однією з найбільш суперечливих проблем — і найменш обговорюваних — є перенаселення людей. Простіше кажучи, страждання тварин зростають, коли зростає населення планети. Робота над зменшенням зростання людської популяції в значній мірі є проблемою захисту тварин.
Через те, що пропозиція значно перевершує попит, страждають багато тварин, яких ми приручили. Найімовірнішою «великою ідеєю» для тварин-компаньйонів є нехірургічна стерилізація. Ті, хто знайомий з цією проблемою, теоретизують, що для досягнення стійкості нам потрібно стерилізувати 70% або більше котів і собак, які вільно пересуваються на вулицях. Традиційні підходи — відлов тварин у пастку або переконування їхніх опікунів провести стерилізацію — обмежені. Безпечний нехірургічний варіант, який можна застосовувати в польових умовах, швидше за все, зменшить кількість небажаних домашніх тварин майже до нуля.
Ще одна сфера, яка готова до великих змін, — альтернативи використанню тварин у дослідженнях. Кращі фізичні моделі, комп’ютерні програми та штучні органи людини зрештою зроблять експерименти на тваринах застарілими. Нам потрібно пришвидшити процес, заохочуючи появу кращих альтернатив і працюючи над зменшенням використання тварин шляхом вдосконалення державної, корпоративної та освітні політики.
Історично склалося так, що захисники тварин намагалися повністю заборонити певні практики, але результати були неоднозначними. Однак деякі відносно «маргінальні» питання потенційно дозріли для законодавчих заборон. Останні приклади включали заборону на утримання китоподібних, циркові вистави за участю тварин і продаж хутра. Більшість із цих заборон мають локальний характер, але вони створюють прецедент для нових подібних заборон.
Існують також інші потенційні інновації, що змінюють правила гри, і ми повинні їх визначити та підтримати. Адвокація, заснована на освіті та переконуванні, важлива, але вона також повільна та за своєю суттю обмежена. Нам слід переосмислити наш фокус на цих підходах, і зосередитись натомість на створенні нових свідомих громадян-захисників і здійсненні системних змін, які можуть відбутися без створення «критичної маси» веганів та веганок.
Автор статті: Че Грін — колишній аналітик, інвестиційний банкір і менеджер з досліджень, який має досвід розробки та впровадження різноманітних дослідницьких проєктів. Че працював і був волонтером багатьох груп захисту тварин як на місцевому, так і на національному рівнях. Він є консультантом дружніх до тварин бізнесів та благодійних фондів. Че має ступінь бакалавра в галузі ділового адміністрування та спеціалізується на фінансах; він заснував Faunalytics у 2000 році, щоб розширити можливості захисників тварин через наукові дослідження.
Джерело: We Are The Low-Hanging Fruit – Faunalytics
Переклад та адаптація: Ніна Новосельська, активістка “Відкритих кліток Україна”