Збільшення споживання продуктів тваринного походження відповідальне за 95% збільшення викидів парникових газів, пов’язаних із харчовими продуктами, за останні 20 років. Що з цим роблять світові лідери?
Наука продовжує вказувати на важливу роль, яку відіграє тваринництво в кліматичній кризі, включаючи дослідження, опубліковане цього місяця в журналі Nature Food. Дослідження під керівництвом дослідників Гронінгенського університету Бірмінгема показало, що за останні 20 років (з 2000 по 2019 рік) світові викиди парникових газів, пов’язані з їжею, зросли на 14%.
Дослідники виявили, що збільшення споживання продуктів тваринного походження спричинило 95% цих збільшених викидів, причому на яловичину та молочні продукти припадає 32% та 46% відповідно.
«Глобальна зміна в раціоні, включаючи зменшення надмірного споживання червоного м’яса та збільшення частки рослинного білка, не тільки зменшить викиди, але й уникне таких ризиків для здоров’я, як ожиріння та серцево-судинні захворювання», – професор Клаус Хубачек, автор-кореспондент з Університету Гронінгена, йдеться в заяві
Крім того, на споживання харчових продуктів в п’яти країнах з найбільшим викидом парникових газів (а саме в Китаї, Індії, Індонезії, Бразилії та Сполучених Штатах) припадає 40 відсотків викидів від світового постачання харчових продуктів.
Обговорення викидів, пов’язаних з їжею, на кліматичних конференціях
Як світові лідери розв’язують це питання? Напередодні великого саміту ООН COP28 у Дубаї в грудні цього місяця світові лідери зібралися на конференцію Рамкової конвенції про зміну клімату (РКЗК ООН) у Бонні, Німеччина.
Низка груп, у тому числі Humane Society International (HSI), були присутні на цій конференції, щоб вивести тему відходу від тваринництва на перший план кліматичних дискусій.
«Хоча нас надихає те, що ООН все більше визнає роль, яку харчова промисловість відіграє в зміні клімату, і починає включати продовольчі системи в порядок денний під час кліматичних розмов, SB [допоміжні органи] дали зрозуміти, що ще багато роботи належить зробити, розповідає VegNews Стефані Макнерні, старший менеджер із харчової політики HSI, яка була присутня на Бонні.
Сільське господарство та продовольчі системи продовжують отримувати набагато менше уваги, ніж заслуговує сектор, який відповідає за майже одну третину всіх викидів парникових газів, спричинених діяльністю людини», — каже Макнерні.
Згідно з останніми статистичними даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), понад 92 мільярди наземних тварин щороку вбивають на їжу. Якщо попит на продукти тваринного походження не зменшуватиметься, ця кількість лише продовжуватиме збільшуватися разом зі зростанням населення світу — усе це на шкоду планеті.
«Якщо ми хочемо суттєво розв’язувати проблеми, пов’язані зі зміною клімату, ми не можемо продовжувати звичайну практику — ні в енергетичному секторі, ні в транспортному секторі, і, звичайно, так само коли справа доходить до сільського господарства та продовольчих систем», — сказала Макнерні.
«Уряди та інші зацікавлені сторони повинні працювати над справедливим перетворенням наших глобальних продовольчих систем, прокладаючи шлях через серйозні політичні реформи, значні інвестиції та створюючи сприятливе середовище, яке сприятиме інноваціям», — каже Макнерні.
Веганські хот-доги на Боннській кліматичній конференції
У Бонні активісти організації The Plant Based Treaty (PBT), яка виступає за перехід до глобальної системи рослинного харчування, протягом трьох днів роздавали 2000 веганських хот-догів біля входу на конференцію, щоб розпочати розмову про необхідність переходу до більш сталих білків.
«Завдяки цим хот-догам нам було набагато легше говорити про перехід до рослинного білка, тому що люди просто отримали позитивний досвід вживання веганської їжі», — сказала організатор PBT Леа де Зварт.
«Кліматичні конференції однозначно повинні бути веганськими, важливо, щоб ми брали приклад і показували, що можна зробити», — сказала де Зварт.
Як і її попередники, Боннська кліматична конференція явно не була веганською. Фактично, кав’ярні на конференції стягували додаткові €0,50 за замінники соєвого та вівсяного молока. PBT закликала РКЗК ООН і Всесвітній конференц-центр скасувати цю додаткову плату, посилаючись на лицемірство створення перешкод для учасників, які прагнуть зробити вибір, сприятливий для клімату.
«Кліматичні конференції не повинні заохочувати делегатів споживати молочні продукти, що сприяє кліматичній кризі, знищенню лісів і виснаженню прісної води», — заявив Тім Вернер, науковий радник PBT.
«ООН має скасувати податок на рослинні замінники; якщо будуть додаткові збори, їх слід застосовувати до продуктів, що містять м’ясо та молочні продукти, які сприяють забрудненню парниковими газами, або ще краще зробити кліматичні конференції веганськими», – сказав він.
Обґрунтування системи рослинного харчування
PBT також провела пресконференцію в Бонні, щоб привернути увагу до актуальності проблеми викидів, пов’язаних із тваринництвом. PBT, вже підписаний більш ніж 20 муніципалітетами світу, виступає за перехід із трьома принципами: Relinquish (заморозити розширення тваринницького господарства, щоб зупинити руйнування навколишнього середовища); Перенаправлення (перехід на рослинну систему харчування); та Відновлення (відновлення природних середовищ існування для відновлення балансу).
Вернер представив кліматичні дані, які окреслили необхідність звернення до тваринництва як частини стратегій пом’якшення зміни клімату.
«Тваринництво є основною причиною втрати біорізноманіття, масштабного знищення лісів, деградації ґрунту та виснаження води, а також основною причиною глобального потепління та хімічного забруднення», — сказав Вернер.
На Боннській кліматичній конференції PBT також запустив петицію з вимогою, щоб усі наступні кліматичні конференції принесли на порядок денний сталі харчові продукти, як буквально (шляхом переходу на рослинне харчування протягом конференції), так і переносно (через зміну політики).
Чи був досягнутий прогрес у Бонні? Макнерні каже, що світові лідери дійсно почали переговори щодо нової спільної роботи в Шарм-ель-Шейху щодо впровадження кліматичних дій у сільському господарстві та продовольчій безпеці. Однак, попри гарний початок, сесії завершилися без відчутних результатів, і подальші обговорення були заплановані до COP28.
«Цей невтішний висновок був дещо пом’якшений відкритістю та зацікавленістю, яку деякі учасники переговорів виявили у взаємодії з громадянським суспільством у таких питаннях, як диверсифікація протеїну», — каже Макнерні. «Ми сподіваємося й надалі спостерігати такий інтерес і залученість у майбутньому, і ми продовжуватимемо виступати за посилення уваги до трансформації глобальних продовольчих систем».
Переклад та адаптація: Ніна Новосельська, активістка організації «Відкриті клітки Україна»