З лінії вогню вивозять вцілілих свійських тварин і роздають у сім’ї, та в багатьох дворах рятувати вже нікого. Тіла тварин, які так і не дочекатися своїх господарів, залишаються лежати у дворах і хатах.
На Сумщині у розбитих російською артилерією селах лишились домашні тварини. Військові почули голоси вже знесилених тварин і вирішили вивести. Щоб їх забрати, довелося подолати бездоріжжя і перечекати обстріли російських окупантів, йдеться в ТСН.
Важкі снаряди добивають усе, що залишилося від і так вже безлюдного села. Уламки і шрапнель січуть дахи, гілки. Про тишу на прикордонні годі мріяти, її фізично тут просто не існує.
«Як бачимо, боєприпаси використовують шрапнельні, всередині з дротиками. Специфіка цих боєприпасів – для ураження живої сили в окопах, якщо немає перекриття – це дуже важка і страшна смерть. Такі боєприпаси заборонені Женевською конвенцією. Радянські боєприпаси всі пофарбовані в світло сірий колір, а ці ні. Економіка Росії запустилися, виточують нові боєприпаси», – кажуть бійці.
Розбиті господарства, спалені під фундамент будинки, дитячі іграшки на землі, у порожньому селі лишились тільки кинуті свійські тварини. «Приїхав до хлопців як капелан, спілкувались, розказують, що люди покидали господарство і своїх тварин. Прийшов подивився, заболіло, вирішив з хлопцями евакуювати. Знайшли багатодітні родини, які потребують таке господарство», – розповідає капелан.
В одному з сараїв знайшли свинку, яка була ще жива, але безсила. Волонтер Анатолій живе за кілька десятків кілометрів від фронту, але ризикуючи життям приїхав, щоб допомогти.
Кізочку врятувати не встигли. «Приїхали, щоб врятувати цю кізку, але, на жаль, на той час не було допомоги, вона хотіла родити, плід вийшов, але допомоги вчасно не було. Вона не змогла народити, бідолашна була ослаблена, видно, що нижня частина була паралізована», – показує Анатолій.
У замкнених дворах біля ґанків мертві домашні тварини: коти, собаки померли з голоду на самоті. Власники сюди повернуться нескоро.
Пошуки уцілілих тварин були успішними – ще три кози і козенятко вдалося врятувати і вивезти з-під вогню російської артилерії. Анатолій щасливий, він знає ціну врятованого життя, нехай і домашньої тварини, адже на початку вторгнення голіруч з односельцями перекривали дорогу для російських танків.
У селі досі тліє насіння на складі, який згорів після влучання міни. Незібраний врожай пшениці, сої, на сотнях гектарів довкола. У розбитому зерносховищі тонни пшениці просто на землі, те, що не встигли врятувати.
Докладніше див. у сюжеті ТСН
Джерело: https://tsn.ua