Щаслива курка несе смачні яйця, щаслива корова дає смачне молоко, м’ясо свиней, які жили щасливо, набагато смачніше.
Так вважає експерт з питань добробуту тварин Compasion in World Farming, консультант в Україні Олександр Богачик. І він прагне переконати в цьому фермерів, які відвідають міжнародний науково-практичний семінар «Екологічна безпека та стале сільське господарство», що відбудеться 27 квітня в рамках міжнародних агропромислової виставки і форуму «Агропорт-захід-Львів-2017».
За словами Олександра Богачика, від щастя свійської тварини залежить здоров’я людини-м’ясоїда.
У тварин так само є природні потреби, як і в людей. Я зараз не говорю про їжу та воду. Візьмемо, до прикладу, курку. Їй для щастя потрібно нестися в гніздо, купатися в поросі, сидіти, гребтися та багато іншого. Якщо в неї забрати можливості їх задовольнити, то курка буде перебувати в стані стресу. І всі ці яйця, які кури несуть у клітках на птахофабриках я називаю «стрес-яйцем». Тому що кури не мають можливості нестися в гніздо. Так само вони не мають змоги купатися в поросі, сидіти на сідалі, – пояснює спеціаліст природні потреби звичайної сільської курки.
На його переконання, людина в гонитві за прибутком починає ставитися до свійських тварин, як до машин, забуваючи, що й вони – живі істоти, які страждають.
Тому кури на птахофабриці отримують антибіотики, бо вони інакше не виживуть через постійний стрес та нульовий імунітет. А все це впливає на той продукт, який споживає людина. А далі ланцюгова реакція: коли хворіє людина, то на неї не діють антибіотики, бо вона вже їх спожила з продуктами. І все через те, що ми не дали курам можливості зробити гніздо, знести туди яйце – розповідає Олександр Богачик.
Що стосується бройлерів, то науковець переконаний, що над ними людина познущалася.
«Ці кури ростуть буквально за 45 днів. Їхня м’язова маса настільки велика, що вони не можуть стояти на ногах, кістки ламаються. Без антибіотиків вони просто гинуть, – каже експерт з питань добробуту тварин Compasion in World Farming».
За його словами, в Європі це давно вже зрозуміли. І створюють для свійських тварин усі умови для щастя. В Україні ж 80 відсотків ринку зайнято великими агрохолдингами, які мають величезні птахофабрики чи свинокомплекси.
На Заході виробники вже відмовляються від технологій, які популярні в Україні. Покупці їх змусили. Там покупці цікавляться, звідки цей продукт, в яких умовах утримували тварин, чи вони страждали, як їх убили. У нас, на жаль, ще не цікавляться цим. Наші виробники створили концтабори для тварин і дивляться, щоби зробити їх товстішими чи щоби більше молока отримати, – говорить експерт.
Він стверджує, що на Заході зараз дуже модний тренд – «органічні продукти».
На практиці це – так. Якщо це – свині, то вони живуть гуртом на великій території, бігають собі вільно, мають спеціальні укриття з соломою, де вони відпочивають, де свиноматка робить собі гніздо. Їх годують кормами, які вирощені на цій же фермі. Причому в грунт не вносяться ані пестициди, ані інші хімічні домішки кілька років, – Олександр Богачик вважає, що такий підхід і є захистом тварин.
Він погоджується, що м’ясо з такої свині буде дорожчим відсотків на 30. Але це вже право покупця: обирати собі те, що споживати. В Україні, на жаль, споживач не має вибору і купує те, що є. А є м’ясо від нещасних тварин.
«Я пропагую серед наших фермерів систему вільного вигулювання тварин. Нас цікавить, щоби кури, свині чи корови мали можливість задовольнити свої природні психологічні потреби. Ці системи називаються «системи з поліпшеним добробутом». У такого фермера ви не побачите, що свині сидять у вузеньких верстатах і гризуть перекладину. Ви побачите свинок, які бігають у загоні, гарно ніжаться в болоті та на соломі, – оповідає спеціаліст, як має жити щаслива свиня».
За його словами, на Заході фермерські господарства, які забезпечують такі умови для тварин, отримують сертифікати. Ці сертифікати є престижними.
Цей продукт не є органічним, але відрізняється і від звичайного. Він може бути дорожчим на 20 відсотків від звичайного, але на 10 – дешевшим, ніж органіка. Такі фермери укладають з багатьма ресторанами прямі договори. І саме ресторани, які дбають про свій імідж, купують продукцію у цих фермерів, – каже Олександр Богачик.
Експерт стверджує, що невдовзі й українські фермери визнають, що свійські тварини мають свої потреби. Якщо не добровільно, то їх до цього підштовхнуть.
«У нас підписана асоціація з Євросоюзом. І в умовах асоціації є окремі розділи, які стосуються добробуту сільськогосподарських тварин. Ми повинні адаптувати своє законодавство до європейського з добробуту, – за словами спеціаліста, при Міністерстві аграрної політики створено робочу групу, яка займається адаптацією законодавства».
Він стверджує, що коли це законодавство буде прийнято, то всім фермерам доведеться його дотримувати. І підприємець змушений буде зробити велику клітку для курки, щоби вона могла й крила розправити, й гніздо звити.
27.04.2017 року