За винятком детальної Директиви щодо телят, добробут молочної великої рогатої худоби в ЄС не регулюється спеціальним законодавством за видами. Їхній захист підпадає під положення Директиви 98/58/ЄС, також відомої як «Загальна директива про сільськогосподарських тварин». Стаття 3 цієї Директиви зазначає:
«Держави-члени забезпечують, щоб власники або утримувачі вживали всіх розумних заходів для забезпечення добробуту тварин, що перебувають під їхньою опікою, і щоб цим тваринам не завдавалися жодні непотрібні біль, страждання чи ушкодження».
У звіті про добробут тварин, підготовленому для Комітету з петицій Європейського парламенту Генеральним директоратом з внутрішньої політики, зазначається, що «другою за масштабами проблемою в Європі нині є поганий добробут молочних корів через хвороби кінцівок, мастит і репродуктивні проблеми».
Кульгавість
Науковий висновок EFSA за 2023 рік стверджує: «Кульгавість є однією з головних проблем добробуту молочних корів і часто пов’язана з болем та зниженням здатності виконувати природну поведінку». Федерація ветеринарів Європи (FVE) у своєму позиційному документі 2019 року зазначає, що кульгавість болісна і є «однією з найгостріших проблем добробуту молочних корів з огляду на кількість уражених тварин, тривалість ураження та серйозність впливу на добробут окремих тварин».
Довідковий центр ЄС з добробуту тварин: Жуйні тварини зазначає: оскільки кульгавість поширена серед молочної худоби, вкрай важливо, щоб план здоров’я ферми передбачав її профілактику. Типові заходи включають:
- регулярний моніторинг рухів навченими працівниками;
- регулярне обрізання ратиць професійним спеціалістом або ветеринаром для запобігання їх переростанню;
- у сфері утримання — регулярне прибирання підлоги та забезпечення підстилки, належне утримання підлог, проходів і зон для руху, зменшення вологих ділянок (наприклад, біля поїлок), правильний дизайн боксів (довжина, висота бортика тощо);
- лікування тварини з кульгавістю якомога швидше після виявлення.
Мастит
Мастит — поширене й дуже болісне захворювання, що має багатофакторну природу. Він спричиняє запалення вимені та є основним джерелом болю для уражених корів. Науковий висновок EFSA 2023 року зазначає: «Клінічний мастит впливає на добробут молочних корів через болісність стану та пов’язані з ним зміни поведінки».
Розміри та дизайн боксів
Бокси — найпоширеніша форма утримання молочних корів у ЄС. У них може виникати низка проблем добробуту. Якщо бокси надто вузькі, можливі труднощі руху та наступання на дійки. Довжина тіла корів із роками збільшилася; старі бокси часто замалі для сучасних великих корів, що змушує їх лежати або стояти з задніми ногами в проході. Довжина та дизайн боксу впливають на комфорт корів. Під час лягання й підйому корови виконують послідовність рухів; за поганого дизайну це може бути складно або тривало, а інколи тварини можуть ударятися об обладнання, що призводить до травм. Бокси слід проєктувати так, щоб не обмежувати рух уперед тіла корови під час переходу з лежачого положення у стояче.
Якщо поверхня для лежання в боксах непридатна, у корів можуть з’являтися виразки. Добре керована глибока підстилка зі соломи або піску зменшує травми, зокрема ураження шкіри, порівняно з твердою підлогою. Надання підстилки зі соломи або піску допомагає забезпечити достатній час лежання для відпочинку й жуйки, покращує стан ратиць і зменшує частоту кульгавості.
EFSA у 2023 році рекомендує:
- забезпечувати сухі, м’які поверхні для лежання, бажано з глибокою підстилкою (у боксах або на глибокій підстилковій підлозі), оскільки це пов’язано з довшим часом лежання та полегшенням рухів лягання й підйому;
- при використанні оголеного бетону надавати підстилку товщиною щонайменше 30 см;
- при використанні матів і матраців надавати підстилку мінімальною ущільненою товщиною 5 см (після стискання під вагою тварини), що наприклад, відповідає приблизно 3 кг соломи на день на одне місце.
Прив’язне утримання
У деяких державах-членах багато корів утримують на прив’язі в стійлах, тобто їх прив’язують ланцюгом або ременем за шию до гака в підлозі або рейки над ними. В окремих випадках таке утримання триває 24 години на добу цілий рік. Прив’язь дозволяє корові лише вставати, лягати та робити кілька кроків назад, уперед і вбік. Це різко обмежує спектр поведінки й унеможливлює реалізацію природних поведінок — пошуку корму, дослідження та маніпулювання середовищем. Ходіння є поведінковим пріоритетом для корів, але воно обмежене за тривалого або постійного утримання на прив’язі. Обмежений час ходіння може призводити до поганого стану ратиць і зниження рухливості.
Науковий висновок EFSA зазначає: «Молочних корів не слід постійно утримувати на прив’язі через безперервне й серйозне обмеження рухів і соціальної поведінки, а також ризик перешкоджання ляганню та підйому й неможливість приймати зручні пози для відпочинку».
Доступ до пасовищ
Молочний сектор ЄС дедалі більше переходить до безпасовищних систем (zero-grazing), у яких корів утримують у приміщеннях цілий рік або майже весь рік. EFSA зазначає, що «частка ферм, які надають доступ до пасовищ, у кількох державах-членах за останні десятиліття зменшилася, а кількість ферм, що переходять на безпасовищні системи, зросла».
Організація Compassion in World Farming вважає, що корів слід утримувати на пасовищі протягом сезону росту трави. EFSA зазначає: «Доступ до добре керованих пасовищ (тобто з добрим дренажем і наявністю тіні) слід забезпечувати, оскільки це дає можливість вільно ходити, легко змінювати позу та мати комфортну зону для лежання».
EFSA також додає, що перевагами утримання на пасовищі є потенціал для доброго здоров’я ратиць і рухливості, доброго здоров’я вимені, кращої фертильності, більшого комфорту під час відпочинку, більш природної поведінки, кращого стану шкіри та впливу свіжого повітря і сонячного світла (із 90–100% упевненістю). Крім того, корови, які мають доступ на вулицю, зазвичай обирають проводити більше часу на пасовищі, ніж у приміщенні, за винятком негоди (90–100% упевненості).
Генетична селекція на високі надої
Корова, яка виробляє молока лише стільки, скільки потрібно її теляті, за 10-місячну лактацію дала б трохи більше ніж 1 000 літрів. Проте сучасних молочних корів відбирали на значно вищі надої — у середньому понад 8 000 літрів на рік, а багато корів дають ще більше: найпродуктивніші — близько 10 000 літрів, інколи до 12 000 літрів на рік.
Дослідження свідчать, що багато корів зазнають довготривалих стресів високої лактації, зокрема страждають від виробничих хвороб — ацидозу рубця, кетозу, маститу та кульгавості. У звіті для Європейського парламенту професор Дональд Брум зазначає, що корови з високими надоями мають високі рівні хвороб ніг, маститу та репродуктивних розладів, і значна частка тварин живе з поганим добробутом протягом суттєвої частини життя. Професор Джон Вебстер підкреслює, що багато корів зазнають виснаження через нездатність у довгостроковій перспективі впоратися з високими фізичними вимогами лактації, і що це поєднання стресів від годівлі, утримання, гігієни та менеджменту, посилене селекцією, яка надмірно зосереджувалася на продуктивності на шкоду міцному здоров’ю.
Перехід до високих надоїв став ключовим чинником поширення безпасовищних систем. Корови не можуть давати 10 000 і більше літрів молока на рік лише з трави або іншого об’ємного корму. Для підтримання таких надоїв їх годують «повністю змішаним раціоном», що включає зернові (наприклад, кукурудзу та пшеницю), а також об’ємні корми, мінерали й вітаміни. Використання таких раціонів пов’язане з тенденцією утримувати корів у приміщеннях протягом усього року.
Корова може жити близько двадцяти років. Однак після лише трьох-чотирьох лактацій сучасні молочні корови часто зазнають виснаження та стають неплідними. Неплідна корова не може народити теля і, відповідно, не може виробляти молоко, тому її передчасно вибраковують.
Джерело: Compassion in World Farming