16 грудня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 12285-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу». Цей документ є ключовим євроінтеграційним кроком, що гармонізує українське законодавство з регламентами ЄС (зокрема, Регламент (ЄС) 2016/429, Директива 98/58/ЄС та іншими). Основна зміна — перейменування базового Закону № 1206-IX на «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», з введенням повноцінного розділу про благополуччя тварин.
1. Загальний контекст документа
Закон вперше на законодавчому рівні визначає благополуччя тварин як фізичний і ментальний стан, пов’язаний з умовами життя та смерті, що забезпечує відсутність голоду, спраги, дискомфорту, болю, травм, хвороб, страху, стресу та можливість проявляти природну поведінку.
Європейська Комісія у звітах за 2023 і 2024 роки прямо вказала, що:
- виробництво продукції тваринного походження в Україні не відповідає вимогам ЄС щодо благополуччя тварин;
- відсутній належний прогрес у гармонізації законодавства;
- Україна має обмежений час для завершення імплементації вимог ЄС у цій сфері
2. Поточний стан благополуччя сільськогосподарських тварин
Чітко фіксуються системні проблеми:
2.1. Фрагментарна імплементація норм ЄС
- Із 16 ключових актів ЄС у сфері благополуччя тварин Україна імплементувала лише 8, з яких 2 – частково
- Низка критично важливих регламентів (транспорт, зупиночні пункти, забій, офіційний контроль) взагалі не має правових підстав для впровадження.
2.2. Змішування понять «ветеринарна медицина» і «благополуччя тварин»
- Чинний Закон №1206 не розмежовує чітко ветеринарну медицину і благополуччя тварин.
- Це суперечить підходу ЄС, де благополуччя тварин є самостійною сферою регулювання, а не підсектором ветеринарії
3. Ключові зміни щодо благополуччя сільськогосподарських тварин
3.1. Виділення благополуччя тварин в окрему сферу
Закон:
- чітко відокремлює благополуччя тварин від ветеринарної медицини;
- створює самостійну нормативну архітектуру для регулювання умов утримання, транспортування і забою тварин
Це є фундаментальною зміною, яка відповідає Директиві 98/58/ЄС.
3.2. Утримання тварин (ферми)
Закон створює правові підстави для імплементації:
- Директиви 98/58/ЄС (загальні мінімальні стандарти);
- Директиви 2007/43/ЄС (кури-бройлери);
- Директиви 2008/120/ЄС (свині, включно з обмеженням купірування хвостів)
Очікувані наслідки:
- зменшення жорстоких практик (рутинне обрізання хвостів, перенаселеність);
- обов’язкове використання збагачувальних матеріалів;
- перегляд умов інтенсивного утримання.
3.3. Транспортування тварин
Закон передбачає імплементацію:
- Регламенту Ради (ЄС) № 1/2005;
- Регламенту (ЄС) № 1255/97 (зупиночні пункти);
- регламентів щодо морського транспорту тварин
Це означає:
- обмеження тривалості перевезень;
- вимоги до температури, вентиляції, доступу до води;
- обов’язкові плани дій на випадок надзвичайних ситуацій.
3.4. Забій та умертвіння
Закон узгоджує національне законодавство з:
- Регламентом (ЄС) № 1099/2009 щодо захисту тварин під час забою
Ключові наслідки:
- обов’язкове оглушення (крім вузьких винятків);
- сертифікація персоналу;
- контроль процедур забою з точки зору болю, страху та стресу.
4. Професійна підготовка та відповідальність
4.1. Навчання осіб, що працюють з тваринами
Закон вводить:
- обов’язкове навчання для осіб, які утримують, транспортують або забивають тварин;
- державні сертифікати або реєстрове підтвердження знань
Це повністю відповідає вимогам Регламенту №1/2005 і практиці ЄС.
5. Сильні сторони документа
✔ системний підхід, а не косметичні зміни
✔ повна орієнтація на acquis ЄС, а не на «українську специфіку»
✔ створення правових підстав для подальших підзаконних актів
✔ акцент на запобігання стражданням, а не лише на контроль хвороб
6. Потенційні ризики та виклики
⚠ опір з боку промислових тваринницьких комплексів
⚠ потреба у значних інвестиціях (інфраструктура, навчання, контроль)
⚠ ризик формальної імплементації без реального покращення умов
7. Загальний висновок
Документ є ключовим кроком до системного покращення благополуччя сільськогосподарських тварин в Україні.
Цей документ:
- визнає наявні проблеми;
- відходить від застарілих практик;
- створює правову основу для реального захисту тварин відповідно до стандартів ЄС.
З з позиції благополуччя тварин — це не декларативний, а структурний і трансформаційний документ.
Загальна оцінка з позиції захисту тварин
З позиції захисту тварин, документ є необхідним, але недостатнім.
✔ Позитив: він створює юридичні підстави для змін, без яких поліпшення добробуту тварин неможливе.
✖ Критика: документ мінімалістський, орієнтований на «виконання вимог ЄС», а не на етичний захист тварин як чутливих істот.
Для захисників тварин це не реформа заради тварин, а реформа заради ринку ЄС.
Ключова системна проблема: благополуччя ≠ права тварин
Антропоцентричний підхід
Документ:
- не визнає тварин суб’єктами з власною цінністю;
- розглядає благополуччя тварин виключно як технічну умову виробництва.
Критика з позиції захисту тварин:
благополуччя трактується як зменшення шкоди, а не як запобігання експлуатації.
Навіть у найкращому випадку тварина залишається:
- інструментом виробництва;
- об’єктом регулювання, а не морального захисту.
Мінімальні стандарти ЄС як «стеля», а не «підлога»
Орієнтація на застаріле acquis ЄС
Більшість актів ЄС, які імплементуються:
- ухвалені у 1997–2009 роках;
- вже критикуються самими європейськими зоозахисними організаціями як недостатні.
Наприклад:
- Директива 2007/43/ЄС допускає високу щільність утримання бройлерів;
- Директива 2008/120/ЄС не забороняє повністю кліткове утримання свиней;
- Регламент 1/2005 дозволяє тривалі перевезення, які визнаються стресогенними.
Зоозахисна позиція:
імплементація мінімуму ЄС законсервовує жорстокі практики, а не усуває їх.
Інтенсивне тваринництво не ставиться під сумнів
Відсутність критики самої моделі
Документ:
- не містить жодних положень щодо обмеження індустріальних ферм;
- не аналізує причин страждань (перенаселеність, генетична селекція, виснаження).
Зоозахисні організації наголошують:
- неможливо забезпечити «благополуччя» в умовах фабричного виробництва;
- покращення умов ≠ усунення системного насильства.
Забій: гуманізація процесу, а не його перегляд
«Гуманний забій» як оксиморон
Проєкт зосереджується на:
- сертифікації персоналу;
- правильному оглушенні;
- технічному контролі процедур.
Критика з з позиції захисту тварин:
документ нормалізує забій, замість того щоб ставити питання про скорочення його масштабів.
Для правозахисної позиції тварин:
- смерть ≠ благо;
- зменшення болю ≠ етичне виправдання.
Навчання персоналу: формалізація без гарантій
Сертифікат замість реальної відповідальності
Хоча навчання є позитивним кроком, зоозахисники застерігають:
- сертифікація не гарантує зміни поведінки;
- відсутні незалежні механізми моніторингу;
- контроль залишається в руках держави, а не громадянського суспільства.
Відсутність громадського контролю та прозорості
Ключова прогалина документа:
- жодної ролі зоозахисних організацій у моніторингу;
- відсутність доступу до ферм, боєнь, транспорту;
- немає механізмів публічної звітності щодо порушень.
Зоозахисна позиція:
без незалежного контролю закон ризикує стати «паперовим».
Розширення сфери дії на всі види тварин — обмежено позитивне
Хоча документ формально поширює вимоги благополуччя на всі види тварин:
- практичні механізми залишаються орієнтованими на продуктивних тварин;
- дикі, циркові, лабораторні тварини залишаються поза реальним захистом.
Чого бракує зоозахисній перспективі
З точки зору зоозахисних організацій, документу бракує:
- чітких заборон (кліткове утримання, тривалі перевезення, болісні процедури);
- поетапної відмови від найбільш жорстоких практик;
- стратегій зменшення споживання продуктів тваринного походження;
- економічних стимулів для переходу на рослинні альтернативи;
- визнання тварин як чутливих істот, а не виробничих одиниць.
Остаточний висновок з точки зору захисту тварин
З позиції захисту тварин можна оцінити цей документ так:
- Крок уперед — у правовій формі
- Крок на місці — у етичному сенсі
- Крок назад — у відсутності амбіцій
Це закон:
- який може зменшити страждання,
- але не здатен припинити системне насильство над тваринами.
Більш детальний аналіз з позиції міжнародних організацій захисту тварин в наступній публікації.