16 грудня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 12285-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу». Цей документ є ключовим євроінтеграційним кроком, що гармонізує українське законодавство з регламентами ЄС (зокрема, Регламент (ЄС) 2016/429, Директива 98/58/ЄС та іншими). Основна зміна — перейменування базового Закону № 1206-IX на «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», з введенням повноцінного розділу про благополуччя тварин.

1. Загальний контекст документа

Закон вперше на законодавчому рівні визначає благополуччя тварин як фізичний і ментальний стан, пов’язаний з умовами життя та смерті, що забезпечує відсутність голоду, спраги, дискомфорту, болю, травм, хвороб, страху, стресу та можливість проявляти природну поведінку.

Європейська Комісія у звітах за 2023 і 2024 роки прямо вказала, що:

  • виробництво продукції тваринного походження в Україні не відповідає вимогам ЄС щодо благополуччя тварин;
  • відсутній належний прогрес у гармонізації законодавства;
  • Україна має обмежений час для завершення імплементації вимог ЄС у цій сфері

2. Поточний стан благополуччя сільськогосподарських тварин 

Чітко фіксуються системні проблеми:

2.1. Фрагментарна імплементація норм ЄС
  • Із 16 ключових актів ЄС у сфері благополуччя тварин Україна імплементувала лише 8, з яких 2 – частково
  • Низка критично важливих регламентів (транспорт, зупиночні пункти, забій, офіційний контроль) взагалі не має правових підстав для впровадження.
2.2. Змішування понять «ветеринарна медицина» і «благополуччя тварин»
  • Чинний Закон №1206 не розмежовує чітко ветеринарну медицину і благополуччя тварин.
  • Це суперечить підходу ЄС, де благополуччя тварин є самостійною сферою регулювання, а не підсектором ветеринарії

3. Ключові зміни щодо благополуччя сільськогосподарських тварин

3.1. Виділення благополуччя тварин в окрему сферу

Закон:

  • чітко відокремлює благополуччя тварин від ветеринарної медицини;
  • створює самостійну нормативну архітектуру для регулювання умов утримання, транспортування і забою тварин

Це є фундаментальною зміною, яка відповідає Директиві 98/58/ЄС.

3.2. Утримання тварин (ферми)

Закон створює правові підстави для імплементації:

  • Директиви 98/58/ЄС (загальні мінімальні стандарти);
  • Директиви 2007/43/ЄС (кури-бройлери);
  • Директиви 2008/120/ЄС (свині, включно з обмеженням купірування хвостів)

Очікувані наслідки:

  • зменшення жорстоких практик (рутинне обрізання хвостів, перенаселеність);
  • обов’язкове використання збагачувальних матеріалів;
  • перегляд умов інтенсивного утримання.
3.3. Транспортування тварин

Закон передбачає імплементацію:

  • Регламенту Ради (ЄС) № 1/2005;
  • Регламенту (ЄС) № 1255/97 (зупиночні пункти);
  • регламентів щодо морського транспорту тварин

Це означає:

  • обмеження тривалості перевезень;
  • вимоги до температури, вентиляції, доступу до води;
  • обов’язкові плани дій на випадок надзвичайних ситуацій.
3.4. Забій та умертвіння

Закон узгоджує національне законодавство з:

  • Регламентом (ЄС) № 1099/2009 щодо захисту тварин під час забою

Ключові наслідки:

  • обов’язкове оглушення (крім вузьких винятків);
  • сертифікація персоналу;
  • контроль процедур забою з точки зору болю, страху та стресу.

4. Професійна підготовка та відповідальність

4.1. Навчання осіб, що працюють з тваринами

Закон вводить:

  • обов’язкове навчання для осіб, які утримують, транспортують або забивають тварин;
  • державні сертифікати або реєстрове підтвердження знань

Це повністю відповідає вимогам Регламенту №1/2005 і практиці ЄС.

5. Сильні сторони документа

системний підхід, а не косметичні зміни
✔ повна орієнтація на acquis ЄС, а не на «українську специфіку»
✔ створення правових підстав для подальших підзаконних актів
✔ акцент на запобігання стражданням, а не лише на контроль хвороб

6. Потенційні ризики та виклики

опір з боку промислових тваринницьких комплексів
⚠ потреба у значних інвестиціях (інфраструктура, навчання, контроль)
⚠ ризик формальної імплементації без реального покращення умов

7. Загальний висновок

Документ є ключовим кроком до системного покращення благополуччя сільськогосподарських тварин в Україні.

Цей документ:

  • визнає наявні проблеми;
  • відходить від застарілих практик;
  • створює правову основу для реального захисту тварин відповідно до стандартів ЄС.

З з позиції благополуччя тварин — це не декларативний, а структурний і трансформаційний документ.



Загальна оцінка з позиції захисту тварин

З позиції захисту тварин, документ є необхідним, але недостатнім.

✔ Позитив: він створює юридичні підстави для змін, без яких поліпшення добробуту тварин неможливе.
✖ Критика: документ мінімалістський, орієнтований на «виконання вимог ЄС», а не на етичний захист тварин як чутливих істот.

Для захисників тварин це не реформа заради тварин, а реформа заради ринку ЄС.

Ключова системна проблема: благополуччя ≠ права тварин

Антропоцентричний підхід

Документ:

  • не визнає тварин суб’єктами з власною цінністю;
  • розглядає благополуччя тварин виключно як технічну умову виробництва.

Критика з позиції захисту тварин:

благополуччя трактується як зменшення шкоди, а не як запобігання експлуатації.

Навіть у найкращому випадку тварина залишається:

  • інструментом виробництва;
  • об’єктом регулювання, а не морального захисту.

Мінімальні стандарти ЄС як «стеля», а не «підлога»

Орієнтація на застаріле acquis ЄС

Більшість актів ЄС, які імплементуються:

  • ухвалені у 1997–2009 роках;
  • вже критикуються самими європейськими зоозахисними організаціями як недостатні.

Наприклад:

  • Директива 2007/43/ЄС допускає високу щільність утримання бройлерів;
  • Директива 2008/120/ЄС не забороняє повністю кліткове утримання свиней;
  • Регламент 1/2005 дозволяє тривалі перевезення, які визнаються стресогенними.

Зоозахисна позиція:

імплементація мінімуму ЄС законсервовує жорстокі практики, а не усуває їх.

Інтенсивне тваринництво не ставиться під сумнів

Відсутність критики самої моделі

Документ:

  • не містить жодних положень щодо обмеження індустріальних ферм;
  • не аналізує причин страждань (перенаселеність, генетична селекція, виснаження).

Зоозахисні організації наголошують:

  • неможливо забезпечити «благополуччя» в умовах фабричного виробництва;
  • покращення умов ≠ усунення системного насильства.

Забій: гуманізація процесу, а не його перегляд

«Гуманний забій» як оксиморон

Проєкт зосереджується на:

  • сертифікації персоналу;
  • правильному оглушенні;
  • технічному контролі процедур.

Критика з з позиції захисту тварин:

документ нормалізує забій, замість того щоб ставити питання про скорочення його масштабів.

Для правозахисної позиції тварин:

  • смерть ≠ благо;
  • зменшення болю ≠ етичне виправдання.

Навчання персоналу: формалізація без гарантій

Сертифікат замість реальної відповідальності

Хоча навчання є позитивним кроком, зоозахисники застерігають:

  • сертифікація не гарантує зміни поведінки;
  • відсутні незалежні механізми моніторингу;
  • контроль залишається в руках держави, а не громадянського суспільства.

Відсутність громадського контролю та прозорості

Ключова прогалина документа:

  • жодної ролі зоозахисних організацій у моніторингу;
  • відсутність доступу до ферм, боєнь, транспорту;
  • немає механізмів публічної звітності щодо порушень.

Зоозахисна позиція:

без незалежного контролю закон ризикує стати «паперовим».

Розширення сфери дії на всі види тварин — обмежено позитивне

Хоча документ формально поширює вимоги благополуччя на всі види тварин:

  • практичні механізми залишаються орієнтованими на продуктивних тварин;
  • дикі, циркові, лабораторні тварини залишаються поза реальним захистом.

Чого бракує зоозахисній перспективі

З точки зору зоозахисних організацій, документу бракує:

  • чітких заборон (кліткове утримання, тривалі перевезення, болісні процедури);
  • поетапної відмови від найбільш жорстоких практик;
  • стратегій зменшення споживання продуктів тваринного походження;
  • економічних стимулів для переходу на рослинні альтернативи;
  • визнання тварин як чутливих істот, а не виробничих одиниць.

Остаточний висновок з точки зору захисту тварин

З позиції захисту тварин можна оцінити цей документ так:

  • Крок уперед — у правовій формі
  • Крок на місці — у етичному сенсі
  • Крок назад — у відсутності амбіцій

Це закон:

  • який може зменшити страждання,
  • але не здатен припинити системне насильство над тваринами.

 

Більш детальний аналіз з позиції міжнародних організацій захисту тварин в наступній публікації.