Eurogroup for Animals та її організації-члени вдячні за можливість взяти участь у консультуванні проекту під назвою «Торгівля між Україною та ЄС – подальша взаємна лібералізація тарифів відповідно до ст. 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС».
З моменту набуття чинності Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (ПВЗВТ) ми виступаємо за покращення добробуту тварин в Україні через імплементацію ПВЗВТ. Тому ми брали участь у внутрішній консультативній групі ЄС з питань ПВЗВТ і навіть очолювали її в період з 2018 по 2020 рік. У 2022 році, коли розпочалася повномасштабна агресивна війна Росії, ми ініціювали створення робочої групи для координації зусиль зоозахисних НУО в Україні. Наразі ми також працюємо з іншими неурядовими організаціями над пріоритетністю зеленого переходу в процесах вступу та відновлення, особливо в аспектах захисту тварин.
На нашу думку, подальша лібералізація торгівлі між ЄС та Україною, особливо коли йдеться про продукти тваринного походження, має бути обумовлена впровадженням в Україні стандартів добробуту тварин, еквівалентних європейським, на місцях. Крім того, ЄС має сприяти такому впровадженню, надаючи Україні експертні консультації та фінансову підтримку. Такий підхід є важливим з точки зору узгодженості політики. Eurogroup for Animals вітає надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та можливості, які він надає з точки зору гармонізації законодавства. Як країна-кандидат, Україна повинна прийняти та імплементувати законодавство ЄС у сфері добробуту тварин, щоб стати державою-членом. Тому будь-яка політика, що впроваджується сьогодні, в тому числі на торговельному фронті, повинна враховувати цю політичну мету і сприяти швидшому зближенню законодавства між Україною та ЄС.
Чому важливо забезпечити повну імплементацію чинної ПВЗВТ?
З моменту набуття чинності ПВЗВТ, а ще більше після повної лібералізації торгівлі, ініційованої у 2022 році, український експорт продукції тваринного походження до ЄС значно збільшився. Наприклад, імпорт українського курячого м’яса з України до ЄС збільшився з 276 тонн у 2013 році, до 162 837 тонн у 2022 році, і сягнув 231 777 тонн у 2023 році. Імпорт яєць та яєчних продуктів до ЄС зріс з нуля у 2013 році, до 26 010 тонн у 2022 році, а у 2023 році збільшився до 65 374 тонн (прим., дані з Презентації ситуації на ринку м’яса птиці в ЄС, експертна група з аграрних ринків).
Хоча ПВЗВТ передбачала, що Україна наблизить своє національне законодавство до законодавства ЄС у сфері добробуту сільськогосподарських тварин до 2018 та 2019 років, цей процес серйозно затягнувся. У 2021 та 2022 роках, на межі запиту на перегляд ПВЗВТ, Україна нарешті ухвалила законодавство про добробут під час забою та про утримання деяких видів тварин (бройлерів, курей-несучок, свиней, телят). Проте імплементація цих законів запланована лише на 2026 та 2027 роки. У червні 2024 року Україна також опублікувала Проект наказу щодо затвердження Транспортного регламенту ЄС 1/2005, але поки що немає ясності щодо його імплементації та того, як він буде враховувати нову переглянуту транспортну пропозицію Європейської комісії.
Хоча офіційної статистики щодо методів утримання курей в Україні немає, використання кліткових батарей все ще широко поширене в країні, і це, ймовірно, буде так щонайменше до 2026 року. Це означає, що імпорт ЄС з України, який значно зріс, стимулює використання методу виробництва, забороненого в ЄС з 2012 року. Враховуючи, що процес вступу – а отже, повне приведення України у відповідність до стандартів ЄС – займе певний час, а обсяги торгівлі вже є високими, ЄС повинен спочатку забезпечити дотримання всіх положень ПВЗВТ, включаючи відповідність до стандартів виробництва, таких як добробут тварин, перш ніж остаточно надавати подальший доступ до ринку в рамках переглянутої ПВЗВТ.
Наближення до споживачів та виробників ЄС
Впровадження стандартів добробуту тварин, передбачених ПВЗВТ, є важливим для забезпечення споживачів ЄС продукцією з високим рівнем добробуту тварин. Як підкреслюється в останньому Євробарометрі щодо добробуту тварин, більшість громадян ЄС хотіли б, щоб імпортовані продукти тваринного походження відповідали стандартам добробуту тварин, еквівалентним стандартам ЄС. Вони не хочуть, щоб споживання в ЄС підживлювало негуманні та нестійкі моделі виробництва. Крім того, забезпечення імплементації існуючої ПВЗВТ в першу чергу сприяло б покращенню рівних умов для всіх виробників в ЄС та України.
Хоча прийняття наближених до європейських стандартів добробуту тварин відбулося зі значними затримками, ми вітаємо зусилля України, спрямовані на це в розпал війни з Росією, і наголошуємо на необхідності імплементації цих законів до того, як країні буде надано будь-які довгострокові торговельні преференції. Ми також розуміємо, що імплементація є набагато складнішим завданням, ніж прийняття, оскільки вимагає людських і фінансових ресурсів для виконання та контрольних перевірок, які може бути складно знайти під час війни. Тому ми вважаємо, що ЄС має запровадити програми підтримки, які допоможуть українській владі, а також фермерам перейти до вищих стандартів добробуту тварин.
Необхідність узгодженості політики
ЄС повинен мати цілісний підхід і забезпечити, щоб усі політики, які проводяться щодо України, були взаємопідсилюючими. Це означає необхідність узгодженості між переглядом ПВЗВТ та політикою, спрямованою на процес відновлення України, наприклад, Регламентом Українського фонду. Останній спрямований, зокрема, на підтримку українського сільськогосподарського сектору і визнає добробут тварин як одне із завдань під час реконструкції та модернізації України. Якщо подальша торгівля між ЄС та Україною залишатиметься необмеженою, це буде контрпродуктивним для цілей Українського фонду. Крім того, український сільськогосподарський сектор зараз потребує інвестицій, оскільки План 2024-2027 визначає «…тваринницькі ферми та птахофабрики» як пріоритетні інвестиційні сектори. Тому важливо, щоб інвестиції, які сьогодні вкладаються в Україну для задоволення європейського попиту, не були витрачені даремно. Якщо компанії зараз інвестують в батарейні або навіть збагачені клітки, велика ймовірність того, що їм доведеться перейти на іншу систему утримання ще до того, як настане амортизаційний період.
Висновки
Враховуючи зростання торгівлі продуктами тваринного походження з 2017 року – і ще більше з 2022 року, різницю в стандартах добробуту тварин, запроваджених у ключових експортних секторах України, та положення, що вже діють у чинній ПВЗВТ, Eurogroup for Animals та її члени вважають, що Україні не слід надавати подальших торговельних преференцій щодо продуктів тваринного походження, доки вона не запровадить на практиці стандарти добробуту тварин, еквівалентні стандартам ЄС, як це передбачено чинною ПВЗВТ.
Це важливо не лише для споживачів з ЄС, які є більш відкритими до української продукції та дбають про стандарти добробуту тварин, що застосовуються в третіх країнах, але й для фермерів з ЄС, які б бачили, що встановлені правила дотримуються. Використання перегляду ПВЗВТ для подальшого стимулювання покращення стандартів добробуту тварин в Україні також сприятиме подальшому просуванню України в процесі вступу до ЄС та забезпечить узгодженість політики ЄС щодо України, зокрема, щодо реконструкції української аграрної галузі. Поряд з наданням умов для подальшого доступу до ринку, для ЄС також буде важливо надавати фінансову підтримку та ресурси, такі як тренінги та семінари, щоб допомогти впровадженню в Україні стандартів добробуту тварин еквівалентних європейським.
Джерело: Eurogroup for Animals
Переклад та адаптація: Олександр Богачик