Сільськогосподарські тварини на пасовищі

«Тварини на промислових фермах позбавлені всього, що робить життя вартим того, щоб його прожити»

Пітер Робертс, кавалер ордена Британської імперії. Засновник організації «Співчуття у світовому сільському господарстві »¹

Добробут тварин

Тварини, що вирощуються на фермах, є живими створіннями і заслуговують на хорошу якість життя та гуманну смерть. Добробут тварин - це не просто відсутність страждань, а забезпечення того, «чого тварини хочуть і потребують», щоб вони могли вести здорове щасливе життя. Вважається, що тварина перебуває в доброму стані, коли вона має гарну фізичну форму, міцний психічний стан (наприклад, впевнена в собі, не боїться і не відчуває болю) і здатна проявляти важливі поведінкові реакції (наприклад, добувати їжу, приймати пилові ванни, будувати гніздо, спілкуватися з людьми).

Добробут тварин забезпечується належною годівлею, житлом/середовищем, здоров'ям, розведенням і критично важливим утриманням/менеджментом (доглядом за тваринами).

Те, як ми ставимося до тварин, є нашим етичним і моральним обов'язком; те, як вони сприймають своє життя, є показником рівня їхнього добробуту.

Вступ до проблеми та її масштабу

• Попит на тваринний білок зростає безпрецедентними темпами, що зумовлено зростанням населення, підвищенням доходів та урбанізацією.
• За останні 50 років виробництво м'яса зросло більш ніж у чотири рази: у 2022 році у світі було вироблено понад 350 мільйонів тонн м'яса порівняно з 71 мільйоном тонн у 1962 році²
• У 2022 році це дорівнювало приблизно 75 мільярдам курей; 1,5 мільярдам свиней; 515 мільйонам індиків; 637 мільйонам овець; 504 мільйонам кіз; і 308 мільйонам голів великої рогатої худоби, забитих для виробництва м'яса на рік²
• У 1961 році куряче м'ясо становило лише 12 відсотків світового виробництва. Однак, коли його цінність була підірвана комерціалізацією, його глобальна частка потроїлася і становила 35% світового виробництва у 2022 році.
• Частка яловичини та м'яса буйволів у світовому виробництві за той самий період скоротилася майже вдвічі (зараз вона становить близько 21%), тоді як частка свинини залишилася незмінною і становить близько 34%.
• У 2022 році у світі щорічно утримувалося понад 92 мільярди тварин, 83 мільярди тварин забивали на м'ясо, 7,8 мільярда курей-несучок виробляли 1,65 трильйона яєць, а 280 мільйонів молочних корів давали 730 мільярдів літрів молока³.
• У регіональному розрізі Азія є найбільшим виробником м'яса, на її частку припадає близько 40-45% загального обсягу виробництва м'яса, що значною мірою зумовлено масштабами виробництва в Китаї. Європа, Північна та Південна Америка також є основними регіонами-виробниками.
• Більшість тварин, яких вирощують для харчування, утримуються в інтенсивних системах.
• Інтенсивне тваринництво загрожує кільком планетарним балансам, включаючи зміну клімату, біогеохімічні потоки (азоту та фосфору), зміну земельних систем, використання прісної води та втрату біорізноманіття.
• Інтенсивне тваринництво вже відповідає за 14,5% глобальних антропогенних викидів парникових газів. За звичайної моделі виробництва продуктів харчування, в якій споживання м'яса та молока зростає відповідно до зростання населення планети та ВВП, лише сільськогосподарський сектор викидатиме достатньо парникових газів, щоб покрити весь бюджет викидів на два градуси за Цельсієм до 2050 року⁴
• Інтенсифікація рослинництва, що використовується для годівлі тварин, прискорила деградацію земель і ґрунтів⁵
• Близько мільйона видів рослин і тварин зараз перебувають під загрозою зникнення⁶, і основним чинником цього є інтенсивне тваринництво⁷. Зі зростанням споживання м'яса розширюються сільськогосподарські угіддя, позбавляючи диких тварин їхнього природного середовища існування і наближаючи їх до небезпечної близькості до людської діяльності, створюючи ідеальну можливість для поширення патогенних мікроорганізмів, деякі з яких є зоонозними і становлять загрозу пандемій.
• Щороку реєструється близько 600 мільйонів випадків харчових захворювань і 420 000 смертей⁸ переважно від сальмонели, кампілобактерій та кишкової палички. Крім того, інтенсифікація сільського господарства пов'язана з 50% нових зоонозних захворювань, починаючи з 1940 року.
• Інтенсивні системи тваринництва мають величезний вплив на добробут мільярдів тварин, яких щороку вирощують для виробництва продуктів харчування.

Які проблеми добробуту пов'язані з промисловим тваринництвом?

Цей розділ взято з Jones 2017⁹.

Інтенсивне сільське господарство спирається на системи і практики, які на мінімальному рівні не відповідають потребам тварин, не надають тваринам вибору, не сприяють позитивному досвіду добробуту на ментальному чи поведінковому рівні і вимагають модифікації тварини, щоб пристосувати тварину до навколишнього середовища, а не пристосувати середовище до тварини. Найбільш очевидні причини для занепокоєння такі:

• Обмеження простору. Прикладами найжорстокіших форм утримання є клітки для курей-несучок, кролів, перепелів і навіть курчат-бройлерів (у таких країнах, як Росія, Туреччина, Китай); стійла для свиноматок і клітки для опоросу; прив'язні системи для молочних корів; телятники для телят. Системи утримання пов'язані з відсутністю руху і можливості проявляти навіть найпростіші форми поведінки, такі як розправлення крил і дряпання (кури-несучки), вертикальне сидіння або стрибки (кролики), рух і розвертання (свиноматки) або відчуття комфорту в оточенні собі подібних (телята). Суворе обмеження призводить до стереотипної поведінки, такої як кусання ґрат і удаване жування, навіть до депресії (у свиноматок), і пов'язане з м'язовою слабкістю.
• Переповненість. Висока концентрація поголів'я та обмежений простір на одну тварину в пташниках і загонах обмежують поведінку. Курчата-бройлери постійно натикаються одне на одного і турбують одне одного при комерційній щільності поголів'я¹⁰, не бажають сидіти в такій близькості¹¹; сидять у стиснутому стані¹²; і обирають місця з більшим вільним простором, якщо їм надається вибір¹³. Такі тварини, як свині, набиравши забійної ваги мають ледь достатньо місця, щоб одночасно лягти, і не можуть створити функціональні зони (окремі зони для годування, напування, відпочинку та активності) у своїх загонах.
• Непродуктивні середовища. Зазвичай це пов'язано з повністю або частково решітчастими системами утримання в приміщенні або з годівницями на відкритому повітрі. Відсутність стимуляції та змістовної діяльності призводить до нудьги та розчарування у свиней та курей-несучок, що сприяє виникненню шкідливої поведінки, наприклад, кусання хвоста у свиней, та агресії і розкльовування пір'я у курей-несучок. Це також призводить до стереотипної поведінки, такої як обертання язика у великої рогатої худоби та надмірне спаровування у племінних бройлерів.
• Каліцтва. У комерційній практиці широко застосовується низка каліцтв. До них відносяться: обрізання дзьоба у курей та індиків; обрізання хвоста у свиней, молочної худоби та овець; мульчування овець; обезрожування великої рогатої худоби; кастрація самців свиней, великої рогатої худоби та овець; стерилізація самок свиней та великої рогатої худоби в деяких регіонах світу. Більшість каліцтв виконуються без анестезії або знеболення, а отже, спричиняють короткочасний і довготривалий біль, утворення невроми та пов'язану з цим втрату апетиту і модифікацію поведінки.
• Селекція з метою отримання високих виробничих показників. Худобу відбирають за постійно зростаючими темпами росту м'ясних тварин, надоями молока для молочних тварин, розмірами приплоду у свиней та несучістю яєць у курей-несучок. Швидкість росту сучасного бройлера безпосередньо пов'язана з апатичністю, поганою здатністю до пересування¹⁴ та серцевою дисфункцією¹⁵. Це також пов'язано з жорстким обмеженням корму та хронічним голодом у племінних бройлерів¹⁶. Високі виробничі показники корелюють з високим рівнем кульгавості, маститу та поганими репродуктивними показниками у молочних корів¹⁷, високим рівнем мертвонароджуваності та низькою вагою приплоду у свиней, а також остеопорозом у курей-несучок.
• Транспортування. Занепокоєння викликає стрес під час завантаження та розвантаження, а також виділення простору, яке не дозволяє тваринам нормально стояти або лежати без ризику бути затоптаними. Тривалість транспортування (тобто сам час транспортування) також викликає занепокоєння через голод, спрагу та втому тварин, а також випадки смерті під час транспортування.
• Забій. Проблеми, що виникають під час забою, стосуються забезпечення відпочинку під час перебування в загоні, подолання стресу перед забоєм, ефективного оглушення тварин перед забоєм, а також страждань, пов'язаних з методом забою.
• Здоров'я тварин. Профілактика захворювань і підтримка здоров'я тварин є важливою темою. Одним з аспектів цього є забезпечення належного стану здоров'я сільськогосподарських тварин. Крім того, існують важливі проблеми здоров'я людей, пов'язані зі способом профілактики захворювань; прикладами цього є надмірне використання антимікробних препаратів у тваринництві, що призводить до розвитку стійкості до них, а також вплив на безпеку харчових продуктів, який виникає внаслідок забруднення харчових продуктів такими бактеріями, як сальмонела, кампілобактер і кишкова паличка. Все більше занепокоєння викликає ризик виникнення пандемій внаслідок зоонозної передачі вірусів тваринного походження¹⁸.
• Погані показники добробуту. Фізичні стани, які погіршують добробут, все частіше визначаються. Прикладами можуть бути захворюваність на кульгавість і мастит у молочних корів, втрата пір'я через розкльовування пір'я у курей-несучок, погана здатність ходити у курчат-бройлерів, а також випадки кусання хвоста у свиней. На сьогоднішній день більшість показників добробуту пов'язані з фізичним станом і продуктивністю тварин (наприклад, темпи росту і смертність), тоді як показники поведінки все ще перебувають на етапі розробки (для подальшого обговорення див.¹⁹ та роботу проекту Індикатори добробуту тварин²⁰, Якість добробуту²¹ та проекту AssureWel²²).

Зв'язок з відповідною Ціллю сталого розвитку (ЦСР)

• ЦСР 15: Життя на землі: Захист, відновлення та заохочення сталого використання екосистем суходолу, невиснажливе лісокористування, боротьба з опустелюванням, а також зупинення і припинення деградації земель та втрат біорізноманіття³³

Джерело: CIWF
Переклад та адаптація: Олександр Богачик