Захисники тварин часто виступають за виключно суворе веганство. Ми хочемо розповісти, як проміжні етапи, такі як зменшення продуктів тваринного походження в раціоні, купівля продуктів «гуманного фермерства», вегетаріанство, та інша часткова відмова від продуктів тваринництва і перебування на шляху до веганського способу життя — всі вони також допомагають руху за права тварин. Багато ідей взято зі статті письменниці Сари Стрітер про те, як перебудова сільського господарства може значно покращити життя тварин та наблизити до світу, де люди відмовляються від використання будь-яких тваринних продуктів. У цій статті активістки «Відкритих кліток» розглядають як обидва напрямки захисту прав тварин працюють для досягнення спільної мети.
Жорстокість тваринництва
На сьогодні відомо, що тварини, яких ми їмо, страждають від жахливих умов утримання та жорстоких смертей, які є неодмінною частиною промислового фермерства. В розвинених країнах виробники сприймають тварин як фабричні пристрої, і тому безжально експлуатують їх. І, на жаль, ця тенденція розповсюджується й на країни, які розвиваються. Західні методи промислового фермерства поширюються в Азії та Африці, стимулюючи створення великих фабрик для тварин. Іноді за цими інтенсивними операціями стоять західні компанії, а іноді вони просто надихають інших.
Негативний вплив на природу
Вирощування тварин у такий спосіб не лише жорстоке, але й має негативні наслідки для навколишнього середовища. У нас недостатньо землі, води та інших ресурсів, аби забезпечити дев’ять мільярдів людей 60-100 кілограмами м’яса на рік — нинішній рівень споживання м’яса в Північній Америці та Європі. Навіть якщо ми знизимо рівень споживання м’яса в усьому світі до 35,6 кілограма м’яса на людину на рік у 2031 році, швидше за все, це не буде стійким для планети. У людства немає можливості забезпечити світ такою кількістю м’яса. Крім того, цей підхід погіршує кліматичні зміни та втрату біорізноманіття. Промислове тваринництво спричиняє знищення природних середовищ, вирубування лісів та забруднення водних ресурсів.
Ми повинні шукати більш сталі та екологічно відповідальні способи вирощування їжі, які максимально зменшать негативний вплив на тварин та природу.
Не всі готові до веганства
Зоозахисники знають, що переконати абсолютно всіх стати веганами, швидше за все, не вдасться, принаймні в найближчій перспективі. Цитуючи засновника Faunalytics, веганство може бути привабливим варіантом для тих, кого доволі легко переконати в нашій позиції, працюючи над адвокацією в різних сферах. Однак у нас можуть виникати труднощі зі складнішими випадками. Вживання м’яса глибоко вкоренилося в людській культурі. Зі збільшенням кількості населення пропорційно зростає і кількість м’ясоїдів, а зі зростанням доходів на душу населення зростає і споживання м’яса. Коли люди починають заробляти більше, то майже завжди вони починають споживати більше продуктів тваринного походження.
Аболіціонізм проти велферизму
Більшість захисників тварин вважають, що роль активістів полягає у боротьбі за зменшення та усунення страждань тварин. Проте багато людей, які підтримують зоозахисний рух, не приймають концепцію добробуту (welfare), яка пропагує покращення умов утримання тварин, оскільки це не вважається достатньо етичним. Якщо наша головна мета як захисників полягає в зменшенні страждань тварин, чи не повинні ми більше підтримувати «гуманне фермерство», розширення ініціатив та законів, що стосуються соціального захисту тварин, а також зміцнення правил щодо «гуманного забою»? Чи не є етичним стимулювати людей споживати продукти від тварин, які жили «хорошим життям» і смерть яких була безболісною, наскільки це можливо?
Багато етичних веганів рішуче відповідатимуть: «Ні!», і на їхньому боці є цілий ряд моральних філософів, які підтримують цю позицію. Справді, існує широкий спектр поглядів в рамках «аболіціоністського веганства», які підтримують багато активістів. Один з аргументів полягає у тому, що будь-яке виправдання «гуманного» фермерства або покращення добробуту тварин в суті є мовчазним схваленням експлуатації тварин. Виступаючи за покращення життя тварин, яких використовують задля харчування, ми фактично увічнюємо їхню експлуатацію. Хоча цей аргумент має логічне обґрунтування, все залежить від того, як ми спілкуємося про експлуатацію тварин.
Стратегія велферизму
Багато активістів переконані, що «веганський світ» можливий — чи то в короткостроковій, чи то в довгостроковій перспективі — і що ми не повинні погоджуватися ні на що менше в проміжному періоді. Або ж — ми погоджуємося на покращення добробуту тварин зараз, щоб врешті решт світ перейшов на веганську дієту. Така стратегія також наближає нас до мети, а тому варта того, щоб її підтримати. Адже якщо ми не можемо створити веганський світ вже зараз, то необхідно продумати які суттєві кроки в його напрямку ми можемо зробити.
Припустимо, що кожен м’ясоїд споживатиме м’ясні продукти, лише один день на тиждень і тільки ті, що вирощені поза системою промислового фермерства. Ця проста (і досяжна) короткострокова мета має потенціал вилучення восьми мільярдів тварин із системи щороку по всьому світу. І хоча забій тварин все ще буде продовжуватися, проте страждання цих тварин зменшаться протягом більшої частини їхнього життя, навіть якщо ці життя були б обірвані.
Активісти, які пропагують права тварин на гідні умови життя, розуміють, що не всі люди можуть легко перейти на повноцінне рослинне харчування. Тому навіть зменшення споживання продуктів тваринного походження є кроком у правильному напрямку — це корисно для тварин, здоров’я людей та здоров’я планети. Важливо говорити про добробут тварин, але одночасно підкреслювати, що експлуатації не має бути зовсім, і нашою кінцевою метою є повна відмова від використання тварин в усіх сферах життя. Таким чином, ми не підтримуємо загальнопоширений у суспільстві стереотип, що експлуатація тварин є нормою.
Що означає добробут для тварин?
Ми знаємо, що «гуманне» тваринництво може покращити якість життя тварин. Однак це залежить від виду тварин. Корови, які вирощуються на м’ясо, потребують постійного доступу до пасовища. Телята мають залишатися з матерями, доки їхнє здоров’я та здоров’я мами-корови не сприятимуть відлученню. Обрізання хвоста і таврування повинні бути заборонені. Корови, що дають молоко, також повинні жити на пасовищах і мати режим доїння, який враховує потреби як корови, так і її теляти.
Що стосується свиней, їх слід виводити з ув’язнення та створювати середовище, де вони можуть ритись, купатися і валятися. Обрізання хвоста у свиней має бути заборонене. Свиноматок, що розмножуються, слід тримати разом з іншими вагітними свиноматками для соціалізації.
Кури-несучки повинні мати гніздові ящики, безперешкодний доступ до відкритого простору, достатньо індивідуального простору, аби мати можливість розправити крила і скасування обрізання дзьобів. Що стосується курей, які вирощуються на м’ясо, їх генетику потрібно повернути до норми, тобто щоб вони мали повільніші темпи росту для зберігання більш природної форми тіла. Вони повинні мати можливість жити на пасовищах з відповідним укриттям для захисту від негоди та хижаків.
Ідея «гуманного забою» є найбільш суперечливою. Розуміння гуманності різне у кожної людини, однак припустимо, що наразі збільшення гуманності означає зниження страждання під час вбивства. Під час забою важливо знизити швидкість лінії, щоб уникнути помилок під час оглушення та зменшити травматичність для працівників. Поміщення для забою повинні бути спроєктовані таким чином, щоб мінімізувати стрес як для тварин, так і для людей, які працюють з ними. Тварини повинні бути мертвими, а не при свідомості, перш ніж їх поставлять на лінію розтину. Інспектори повинні стежити за процесом і реагувати на будь-які порушення відповідним чином.
Чого прагнуть досягти велферисти
Розмова про добробут фермерських тварин та «гуманний» забій, дозволяє споживачам більше задумуватись про те, наскільки ця практика взагалі є допустимою. Це вже пробиває бар’єр у свідомості людей, який раніше мовчазно витісняв цю тему. Кожен може самостійно зробити висновок про те, наскільки експлуатація тварин відповідає їхнім цінностям, чи варто купувати продукти з такого «гуманного» забою тварин, чи краще обрати веганство. У будь-якому випадку, головна мета досягнення меншого страждання тварин буде досягнута.
Більш гуманна система має потенціал усунути значну частину страждань, які пов’язані зі сучасною практикою тваринництва. Якщо ретельно розглянути зміни у галузі тваринництва та процесі забою, то виявиться, що це потребує повільного та меншого розширення тваринницької індустрії. Якщо дійсно впровадити ці зміни у сільському господарстві та м’ясопереробленні на глобальному рівні, вартість продуктів тваринного походження значно зросте, а такі продукти стануть менш поширеними та менш домінантними у порівнянні з альтернативами.
Екологічність «гуманного» фермерства
«Гуманна» система сільського господарства також може бути корисною для навколишнього середовища, хоча конкретна користь все ще обговорюється. У минулому землі були місцем для випасу різних видів тварин. Концепція «відновлювального (регенеративного) сільського господарства» намагається відновити ці екосистемні послуги завдяки використанню систем багатовидових пасовищних ротацій. Дослідники, що вивчають ці методи, з’ясували, що регенеративний підхід може зменшити викиди парникових газів корів на дві третини порівняно зі звичайним тваринництвом. На жаль, цей ефект досягається шляхом використання площі землі, що є вдвічі більшою, і деякі дослідження отримали критику за недостатність даних про загальні парникові викиди в регенеративних системах.
Хоча такі типи ферм можуть допомогти відродити спустошені сільські громади, які страждають від домінування великих сільськогосподарських корпорацій, їхні переваги для навколишнього середовища ще не підтверджені. Подібно до відновлювального сільського господарства, гуманні методи сільського господарства потребують значно більші площі, ніж традиційне утримання тварин у приміщеннях. Це означає, що значний зсув у цьому напрямку повинен супроводжуватися загальним зменшенням попиту. Таким чином, пропагуючи покращення умов життя тварин, ми працюємо над кінцевою метою — пропагування веганства.
Як щодо тварин, що гинуть на полях?
Звичайно, навіть веганська дієта не є ідеальною через загибель дрібних ссавців, рептилій і комах на полях, де вирощують зернові та сою. Важко оцінити точну кількість тварин, які опосередковано страждають від землеробства, але ця цифра, ймовірно, нараховує мільярди, а можливо, навіть кілька трильйонів, якщо врахувати комах та безхребетних. Проте, важливо зазначити, що 77% земель використовується для вирощування кормів для фермерських тварин, що означає, що більшість цих смертей тварин та комах на полях стається через виробництво тваринних продуктів, а не через веганські продукти. Для виготовлення 1 кг м’яса необхідно від 3 до 25 кг рослин, а отже стається значно більше смертей через землеробство, більше пестицидів та добрив, більше токсичних викидів життєдіяльності тварин, та більше використання землі й відповідно знеліснення. Веганство, хоч і не ідеальне, все ж набагато краще, ніж споживання тваринних продуктів.
Добробут тварин — досяжний проміжний крок
Вирощування тварин «гуманно» має багато як переваг, так і недоліків. Продукти, які отримали з більш гуманних систем, будуть дорожчими й менш доступними, що може посилити проблему продовольчої безпеки та збільшити економічну нерівність. Однак, це також зробить рослинні альтернативи привабливішими, оскільки вони будуть доступнішими порівняно з продуктами тваринного походження. Широкомасштабний перехід до гуманних методів господарювання імовірно сприятиме поширенню усвідомлення в суспільстві про шкоду, завдану тваринам через нашу харчову систему, і, отже, стимулюватиме більше людей перейти до веганського способу життя.
Хоча «гуманне фермерство» і не є ідеальним вирішенням, воно може сприяти покращенню умов тварин на фермах, поки ми просуваємося до ширшого прийняття вегетаріанства та веганства та споживання рослинних продуктів. Попри те, що в цій системі все ще вирощуються та вбиваються мільярди тварин для харчування, ми повинні розглядати проблему існування тваринництва стратегічно і тактично. Хоча «гуманне фермерство» не є нашою кінцевою метою, воно може стати проміжним кроком на шляху до веганського світу.
Як велферисти, так і аболіціоністи роблять свій важливий внесок у боротьбу за справедливий та гуманний до тварин світ. Внесок кожного, чи то вегана, вегетаріанця, пескетаріанця, чи флекситаріанця — дуже цінний та допомагає на цьому шляху. Об’єднавши наші зусилля, ми обов’язково досягнемо спільної мети.
Джерело: https://faunalytics.org/humane-farming-good-intentions-tension-with-advocacy/
Авторки перекладу та адаптації: активістки ГО «Відкриті клітки» Тетяна Скарбенчук та Ніна Новосельська