
Усіх нас із дитинства вчать дотримуватися традицій, оскільки це культурна спадщина наших предків. І дійсно, культурні надбання треба берегти, але іноді вони можуть бути жорстокими та не виправданими пережитками минулого. Чи можуть існувати подібні традиції у 21 столітті? Чому з такими традиціями борються прибічники гуманності? Спробуємо описати в цьому матеріалі.
Корида
Кори́да (ісп. corrida de toros, tauromaquia, toreo) — найпоширеніша форма тавромахії (бою биків) — традиційне іспанське видовище, що практикується також і в деяких інших країнах. Під час цього дійства бик отримує удар списом у загривок та встромляння бандерілій (коротких прикрашених списів), а кульмінацією є його вбивство шпагою.

Протистоять таким жорстоким розвагам іспанські та міжнародні зоозахисні організації, як-от «Люди за етичне ставлення до тварин» (ПЕТА).
Але у 2019 році Конституційний суд Іспанії скасував заборону на кориду, ухвалену регіональним парламентом, тож іспанським зоозахисникам доведеться знову боротися з жорстокими ігрищами.
Курбан-байрам
Курбан-байрам — свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман. У ці дні кожен мусульманин зобов’язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда.
Проте це свято викликає негативну реакцію серед організацій захисту прав тварин, політиків та звичайних мешканців.

Основна причина — метод забою — тварині перерізають горло та чекають, поки з нього не витече кров і вона не помре. На думку Farm Animal Welfare Council (консультативного органу, що контролює використання, продаж, перевезення та забій худоби та інформує уряд Великої Британії щодо випадків жорстокого поводження з тваринами), способи виробництва м’яса за мусульманськими законами та нормами кашрута є жорстокими, оскільки заподіюють сильних страждань вівцям, козам та великій рогатій худобі.
У травні цього року президент України Володимир Зеленський пообіцяв зробити свята Курбан-байрам та Ураза-байрам державними. Однак на сьогодні вище згадані свята не затверджені на законодавчому рівні.
Полювання на дельфінів мешканцями Фарерських островів
Під час таких щорічних полювань гине понад 800 чорних дельфінів (гринд). Особливо вражає спосіб убивства беззахисних тварин — їх витягують на берег, встромлюють у дихальний отвір прикріплені до мотузок гачки та ріжуть ножами.

За ініціативи міжнародних організацій і фондів захисту тварин та охорони навколишнього середовища було написане офіційне звернення до уряду Данії, Ради Європи та адміністрації Фарерських островів із вимогою заборонити цю варварську традицію. Проте це звернення не мало наслідків, а з деякими зоозахисниками бореться поліція. Активісти природозахисних організацій змушені боротися з цією антигуманною традицією ледь не потайки.
Поїдання тварин живцем
Ця тема заслуговує окремої уваги. Серед прикладів — приготовані або з’їдені живцем черепахи, новонароджені миші, качки, віслюки та навіть мавпи.
На подібні кулінарні крайнощі можна натрапити на півдні Китаю, у Камбоджі та навіть у США.

Зоозахисники борються з такою «традиційною кухнею», адже вона не лише екстремально жорстока, але й призводить до різних захворювань, оскільки більшість тварин є дикими та купленими на так званих «мокрих ринках». Про небезпеку «мокрих ринків» та наслідки їх існування представники ГО «Відкриті клітки Україна» писали раніше.
Фуа-гра
Фуа-гра — традиційна різдвяна страва у Франції, запозичена в римлян, котрі зі свого боку дізналися про неї від єгиптян, що насильно відгодовували гусей інжиром задля збільшення їхньої печінки. Сучасний спосіб трохи відрізняється — гусей годують кукурудзяним зерном, але що залишилося незмінним, так це те, що така «дієта» призводить до жирової гіпертрофії клітин, тобто цирозу. Окрім стрептококових інфекцій, зокрема кандидозу, порушення роботи збільшеної у 10 разів печінки та втрати здатності ходити, страждання тварини викликає насильницьке годування.

У переважній більшості країн Євросоюзу (окрім кількох винятків) штучне вигодовування є нелегальним. З 2014 року імпорт фуа-гра заборонений в Індії, із 2019 року в Каліфорнії та Нью-Йорку. Цікаво, що тригером протестів проти фуа-гра у світі стали кадри з української ферми, опубліковані зоозахисною ГО «Відкриті Клітки Україна». Проте цей жорстокий делікатес усе ще виготовляється й продається в Україні. Щоб примусове годування визнали жорстоким поводженням із тваринами, зоозахисники та небайдужі депутати розробили законопроєкт 2802, який на тижні з 15 по 18 вересня має розглянути Верховна Рада.
На жаль, більшість подібних традицій є дуже зручним маркетинговим ходом та можливістю заробити гроші, що приховані під ярликом «національна спадщина». Але жодна спадщина, традиція чи звичай не є виправданням жорстокого ставлення до тварин, а релігійними переконаннями не можна виправдовувати відсутність гуманності.
Автор статті: Олександр Грушак, представник ГО «Відкриті клітки Україна»