Коли на початку цього місяця на шосе на півночі Нового Південного Уельсу спалахнув напівпричіп, рятувати своє життя довелося не лише водієві. У кузові вантажівки перебувало близько 60 корів.
За допомогою водіїв, що проїжджали повз, далекобійник зупинив рух і спробував урятувати худобу. Оскільки спеціальної розвантажувальної рампи не було, налякані тварини змушені були стрибати з палаючої вантажівки прямо на асфальт. Деякі з них впали та зазнали травм, інші в паніці вибігли на швидкісну трасу. Кілька тварин загинули.
Цей трагічний інцидент підкреслює приховані ризики, з якими щодня стикаються тисячі сільськогосподарських тварин в Австралії. Велика рогата худоба та вівці регулярно перевозяться на величезні відстані: від ферм до торгових майданчиків (sale yard), між господарствами або на бойні. Для тварин таке транспортування є джерелом сильного стресу. Частина з них травмується або гине в дорозі. Інші прибувають настільки хворими, слабкими чи покаліченими, що їх доводиться піддавати евтаназії безпосередньо на місці продажу.
Попри серйозність проблеми, в Австралії досі практично не проводилося наукових досліджень того, що відбувається з худобою після прибуття на торгівельні майданчики. Моє нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Animal Welfare, покликане заповнити цю прогалину. Це перша наукова робота, яка задокументувала рівень смертності корів та овець на торгівельних майданчиках Нового Південного Уельсу. І як показують цифри — це не лише проблема гуманного поводження з тваринами, але й серйозний економічний виклик.
Аналіз даних
Проведення дослідження стало можливим завдяки співпраці з ветеринарами з Департаменту первинних галузей промисловості штату Новий Південний Уельс, які стежать за дотриманням вимог щодо добробуту тварин на аукціонах. Вони надали доступ до даних, зареєстрованих у Національній системі ідентифікації худоби, куди керівники аукціонів зобов’язані повідомляти про тварин, які гинуть під час аукціону або незабаром після нього.
Поняття «смертність під час продажу» включає:
- тварин, яких знайшли мертвими у вантажівках після прибуття;
- тварин, які стали занадто хворими або травмувалися в дорозі й потребували евтаназії;
- тварин, які загинули безпосередньо під час утримання на території ринку.
Середній рівень смертності за один день торгів становив 0,016% для великої рогатої худоби та 0,096% для овець. На перший погляд, цифри здаються мізерними. Це приблизно одна смерть на кожні 6 000 корів та одна смерть на 1 000 овець.
Проте, якщо екстраполювати ці дані на масштаби року (помноживши щоденну смертність на 365 днів для розрахунку річного еквівалента), показники виглядають приголомшливо: річний еквівалент смертності для овець сягнув 34,9%, а для великої рогатої худоби — 5,8%. Для розуміння масштабів: лише з початку цього року через аукціони Нового Південного Уельсу було продано понад пів мільйона голів великої рогатої худоби.
Потреба у вдосконаленні стандартів
В Австралії існують стандарти та рекомендації щодо забезпечення добробуту худоби на аукціонах. Австралійські стандарти та рекомендації з добробуту тварин визначають мінімальні законодавчі вимоги та рекомендовані практики щодо догляду та перевезення худоби. Однак, оскільки законодавство про добробут тварин регулюється окремими штатами та територіями, правила можуть застосовуватися та дотримуватися по-різному в різних регіонах Австралії.
Натомість у Європейському Союзі всі країни-члени дотримуються однакових правил щодо перевезення тварин. Європейські правила, як правило, дозволяють скоротити час у дорозі та вимагають, щоб тварин під час тривалих перевезень годували та напували. В Австралії слід впровадити реформи у цьому напрямку. Стандарти та рекомендації повинні регулярно та однаково дотримуватися у всіх штатах Австралії.
Усі зацікавлені сторони, залучені до ланцюга виробництва великої рогатої худоби та овець, також повинні пройти навчання з питань поводження з тваринами з мінімальним стресом, вміти розпізнавати стрес та страх у тварин, а також бути обізнаними щодо мінімальних стандартів добробуту.
Це не просто етичне питання
Окрім очевидної проблеми добробуту тварин, загибель великої рогатої худоби та овець під час транспортування або на аукціонах є також економічною проблемою для тваринницької галузі. Наприклад, одна корова може коштувати приблизно від 1 800 до 2 000 австралійських доларів.
Крім того, стрес під час транспортування та поводження з тваринами може також погіршити якість м’яса. Тому зменшення цього стресу є вигідним і для споживачів.
Гучні інциденти, такі як пожежа вантажівки на півночі Нового Південного Уельсу, також можуть підірвати довіру громадськості до тваринницької галузі та послабити її «соціальну ліцензію» на діяльність.
Додаткові дослідження, спрямовані на визначення безпечніших методів транспортування та кращого управління ринками, можуть допомогти зменшити втрати, поліпшити якість продукції та зміцнити довіру до галузі.
Джерело: The Conversation