Чи існує зв’язок між пандемією та промисловим тваринництвом?
Поява нового коронавірусу приносить багато невизначеності та питань. У нас також є важливі питання щодо нового вірусу та його відношення до тварин. Нижче ми пояснюємо і відповідаємо на найпоширеніші проблеми
Що таке Covid19 та коронавірус?
З інформації, наданої Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ): COVID-19 – це інфекційне захворювання, спричинене нещодавно виявленим коронавірусом (відомим як SARS-CoV-2). Коронавіруси – це велике сімейство вірусів, що викликають різноманітні захворювання, від застуди до більш важких станів, таких як Близькосхідний дихальний синдром (MERS-CoV) та важкий гострий респіраторний синдром (SARS-CoV). Серед тварин циркулює ряд відомих коронавірусів, які ще не заразили людину.
SARS-CoV-2 – це новий штам, виявлений у 2019 році, раніше не виявлений у людей. Коронавіруси – це зоонотичні організми, це означає, що вони походять від тварин (викликають зоонози) і передаються між тваринами та людиною.
Кажани вважалися джерелом раніше відомих подібних коронавірусів, які могли поширюватися на інших диких тварин. Спалах ГРВІ 2003 року також спричинив коронавірус; ймовірно, він перейшов до людини від диких тварин, таких як китайські вівери на одному з ринків, де торгують дикими тваринами (мокрий ринок).
Що це за «мокрі ринки», про які так багато говорять в контексті пандемії?
Мокрий ринок отримав свою назву від забою тварин, що проводиться на місці. Така форма торгівлі поширена в Китаї, деяких частинах Південно-Східної Азії та Африки. Різні види тварин, від панголіна до кажанів, яких ви б можливо ніколи не зустріли б у природі, утримуються там у клітках разом. Додайте до цього присутність людей, і ви отримаєте ідеальний грунт для зоонозів. Саме дикі, не сільськогосподарські тварини є природними господарями більшості збудників (тобто бактерій, вірусів та інших патогенних мікроорганізмів).
Епіцентр нинішнього спалаху коронавірусу був у Вухані, в китайській провінції Хубей. Багато пацієнтів, яким діагностували COVID-19 на початковій стадії епідемії, мали зв’язок із великим ринком, де продаються морепродукти та інші тварини, відомі торгівлею багатьма дикими видами. Вважається, що вірус потім поширився на місцеве населення провінції Хубей, а потім і по всьому світу.
Конфлікт між людьми та дикими видами – це взаємодія між людьми та дикими видами, що призводить до негативного впливу на середовища проживання, тварин та людей. Це стосується також епідемій/пандемій, і це явище добре видно на прикладі торгівлі дикими тваринами та мокрих ринків. Поширена думка, що заборона торгівлі дикими тваринами знизить ризик виникнення пандемії в майбутньому. Конфлікт між людськими та дикими видами також пов’язаний із виробництвом їжі в частині полювання, розширення сільськогосподарських угідь чи риболовлі. Хорошим прикладом є виробництво таких культур, як пальмова олія та його вплив на орангутангів, або виробництво сої, що впливає на місця проживання в екорегіоні Черрадо (Бразилія), де є 5% світового біорізноманіття.
Чи інтенсивне тваринництво є одним із джерел зоонозів?
У багатьох випадках так. За даними Американського центру контролю та профілактики захворювань (CDC), три з чотирьох нових або тих що спричиняють інфекційні захворювання людини, походять від тварин. Прикладами є кишкова паличка (E. Coli), кампілобактер, сальмонела та пташиний і свинячий грип.
Нинішнє інтенсивне тваринництво створює велику небезпеку та сприяє розвитку зоонозів двома способами: безпосередньо шляхом скупчення сотень тисяч тварин, які живуть в умовах стресу та часто дуже поганих гігієнічних умов, і опосередковано (включаючи виробництво кормів та вирубування лісів).
Постійне утримання тварин в замкнутому просторі збільшує ризик швидкого виникнення та поширення захворювання. Інтенсивне тваринництво, де багато тварин утримують у закритих приміщеннях з великою щільністю поголів’я, збільшує швидкість передачі хвороби між тваринами. Це стосується, зокрема, свиней та птиці.
Крім того, тварин з низьким генетичним різноманіттям зазвичай використовують для інтенсивного виробництва, а стресові умови на таких фермах послаблюють їх імунну систему. Це створює ідеальні умови для швидкого поширення патогенів, а також більше можливостей для мутації в нові, більш шкідливі штами. Дикі тварини часто звинувачують у поширенні хвороби, але є надійні докази того, що саме рух людей, тварин і товарів є головним фактором.
Науковий колектив, створений Програмою/Конвенцією ООН про охорону мігруючих диких тварин та Організацією Об’єднаних Націй з продовольства та сільського господарства, заявив, що «Спалахи високопатогенного пташиного грипу (HPAI) найчастіше пов’язані з інтенсивним виробництвом домашньої птиці та пов’язаних із ними систем торгівлі птицею та продаж цього товару».
Однак при виробництві кормів для тварин, великі площі тропічних лісів повинні поступатися місцем насадженням сої. Таким чином ми втрачаємо природу та біорізноманіття, а також піддаємо людей ризику зараження новими патогенам. Там є все більше доказів того, що втрата природних екосистем і біорізноманіття в результаті втручання людини є одним з основних чинників поширення нових захворювань.
Чи допоможе нам зменшення виробництва та споживання м’яса у захисті від іншої пандемії?
Так. Це стосується не лише відвідувачів «мокрих ринків», але і всіх нас. Вже 40% усієї ріллі в світі зараз використовується для годівлі худоби. Коли люди їдять менше м’яса, включаючи рибу та інші продукти тваринного походження, тиск на наші природні ресурси (ліси, сільськогосподарські угіддя, вода) та екосистеми просто зменшується. Біорізноманіття буде більше, і люди будуть менше стикатися з новими природними збудниками (див. питання вище).
Ми вважаємо, що виробництво та споживання м’яса, риби, яєць та молочних продуктів необхідно різко скоротити та замінити рослинними білками. На нашу думку, є місце для тваринництва, але воно повинно бути набагато меншим і не обтяжувати навколишнє середовище, клімат та суспільство. Ми також не повинні використовувати сировину та ґрунт, які можна краще використовувати для харчування людей безпосередньо. Тварин слід розводити з можливістю виходу з приміщення, щоб вони могли реалізовувати свою природну поведінку та в умовах, коли вони не зазнаватимуть стресу, хвороб, скупчення або каліцтва.
Таким чином, ми не тільки покращуємо добробут сільськогосподарських тварин, але й критично дивимось на всі негативні наслідки інтенсивного землеробства. Природні ресурси виснажуються, тропічні ліси зникають щоб звільнити місце для плантацій сої для виробництва кормів для тварин, океани використовуються як поля, щоб добувати промислову рибу.
Сьогоднішнє сільське господарство – це неврівноважена система, яка виснажує землю. Ось чому ми прагнемо впровадити зовсім іншу і кращу систему харчування. Криза показала, наскільки швидко ми всі можемо зробити серйозні зміни і, якщо необхідно, спільно працювати в усьому світі, щоб зберегти наше здоров’я та ресурси. Тому ми бачимо цю кризу як можливість спільної побудови кращої, безпечнішої та здоровішої системи харчування. Для тварин, людей і планети.
Джерело: Compassion in World Farming Polska
Оригінал статті тут
Переклад з польської та адаптація: Богачик Олександр