Історія Covid-19 ще не до кінця відома, але зв’язок між здоров’ям тварин та людини очевиднішим і бути не може.
Це не правильно чи просто неможливо зосередитись на чомусь, окрім того, щоб пройти цей найскладніший момент. Доцільно стверджувати, що оскільки уроки не зменшать наших безпосередніх страждань, ми повинні їх вивчити, як тільки ми це подолаємо. Але вразливість, яка робить сьогодення настільки болючою це те, чому деякі дискусії не можуть чекати. Страждання, які ми маємо зменшити або збільшити за допомогою дій, які ми починаємо робити зараз, можуть бути мірою того, що ми зараз переживаємо.
Уявіть, що поки ваша країна практикувала соціальне дистанціювання, сусідня країна відповіла на Covid-19, запакувавши школи десятками тисяч людей. Уявіть собі, якби вони крім того, розпочали генетичні та фармацевтичні втручання, які стимулювали підтримку продуктивності при таких несприятливих умовах, навіть якщо це б мало шкідливий побічний ефект руйнування їх імунної системи. І щоб завершити це дистопічне бачення, уявіть, якби ваші сусіди одночасно скоротили кількість лікарів удесятеро. Такі дії кардинально збільшать рівень смертності не лише в межах їхньої країни, а й у вашій власній країні. Збудники не дотримуються національних кордонів. Вони не іспанці чи китайці.
Збудники також не дотримуються меж видів. Грип та коронавіруси плавно переміщуються між популяцією людей та тварин так само, як вони плавно рухаються між народами. Що стосується пандемії, то тут немає здоров’я тварин та здоров’я людини – це не більше, ніж є корейське здоров’я та французьке здоров’я. Соціальне дистанціювання працює лише тоді, коли усі його практикують, і термін “усі” включає тварин.
М’ясо, яке ми сьогодні їмо в основному, походить від генетично однотипних тварин, з слабким імунітетом яким регулярно дають антибіотики, та поміщених десятками тисяч у приміщення ферм чи клітки – незалежно від того, як маркується м’ясо. Ми це знаємо, і більшість із нас вважають що було б краще якби це було інакше. Але ми вважаємо за краще багато чого у світі чи не так, і для більшості з нас майбутнє тваринництва десь внизу в нашому списку пріоритетів, особливо зараз. Зрозуміло, що найбільше переймаєшся собою. Проблема полягає в тому, що ми не напружуємося щоб бути егоїстами.
Ми ще не знаємо повної історії появи Covid-19, особливого штаму коронавірусу який зараз нам загрожує. Але з останніми загрозами штамів пандемічного вірусу грипу, таких як H1N1 (свинячий грип) або H5N1 (пташиний грип), також не все так однозначно: ці віруси еволюціонували на промислових фермах по вирощуванню свиней та курей. Генетичні аналізи показали, що найважливіші компоненти H1N1 походять від вірусу що циркулює у північноамериканських свиней. Але все таки комерційні операції по вирощуванню птиці очевидно є «Силіконовою долиною» розвитку вірусів.
Саме на промислових птахівничих фермах ми найчастіше знаходили віруси, які мутували з форми виявленої лише у тварин, у форму, яка шкодить людині (те, що вчені називають «антигенним переміщенням»). Саме ці «нові» віруси з якими не знайома наша імунна система, і можуть виявитись найбільш смертельними.
З 16 штамів нових вірусів грипу, які в даний час ідентифіковані CDC як «особливе занепокоєння», включаючи H5N1, 11 походять від вірусів типу H5 або H7. У 2018 році група вчених проаналізувала 39 антигенних переміщень, які також називали «конверсійними подіями» та які як ми знаємо, відіграли ключову роль у появі цих особливо небезпечних штамів. Їх результати доводять, що «всі ці випадки, окрім двох, були зареєстровані в системах виробництва курятини».
Уявіть собі, якби наші військові керівники сказали нам, що майже кожен терорист останнім часом перебував у одному і тому ж навчальному таборі, але жоден політик не закликав би почати розслідування щодо цього навчального табору. Уявіть собі, якби ми знали що ці терористи розробляли зброю більш руйнівну ніж будь-яка що використовувалася чи була випробувана в історії людства. І це наша ситуація що стосується пандемії та промислового сільського господарства.
CDC у США – це абревіатура для агентства, назва якого насправді є Центри Контролю та Профілактики Захворювань. Ми опускаємо Профілактику з цієї абревіатури, як щось малозначуще. Але ми також схильні відмовлятися від серйозної дискусії щодо профілактики як тільки з’являється пандемія, на користь тактики реагування. Це зрозуміло – особливо в розпал пандемії – але безрозсудно небезпечно. Ми зайняті виробництвом масок для обличчя, але ми не турбуємося про ферми які виробляють пандемію. Світ горить а ми прагнемо до більшої кількості вогнегасників, поки бензин просочується крізь шпарини під нашими ногами.
Щоб зменшити ризик розвитку пандемії, ми повинні звернути увагу на здоров’я тварин. Що стосується популяцій диких тварин, таких як кажани, яких вчені теоретизували як вірогідну точку походження Covid-19, найкращим рішенням мабуть, є обмеження та регулювання взаємодії їх з людиною. Про це багато що правильно написано, і політика повільно та нерівномірно рухається в правильному напрямку. Як було встановлено, ряд людей заразилися вірусом після відвідування «мокрого ринку» в Ухані де вірус ймовірно, потрапив до людей від кажанів через проміжного господаря. Китай припинив роботу 19 000 ферм де розводили диких тварин та заборонив м’ясо диких тварин на мокрих ринках.
Що стосується сільськогосподарських тварин, відсутність розуміння громадськістю дозволила недобросовісним корпораціям рухати політику в абсолютно неправильному напрямку. Корпораціям в усьому світі вдалося запровадити політику, яка використовує державні ресурси для просування промислового фермерства. Одне дослідження свідчить про те, що громадськість надає 1 мільйон доларів на хвилину в глобальні сільськогосподарські субсидії, в основному використовуючи їх для підтримки та розширення чинної зламаної моделі. Той самий 1 мільйон доларів на хвилину, що сприяє промисловому тваринництву, також збільшує ризик пандемії.
У США рівень смертності від Covid-19 був менше 2%, але якби це був скажімо, H5N1, рівень смертності був би набагато вищим – CDC повідомляє про 60% смертності. Після сплеску загибелі від H5N1 у 2017 році поширення вірусу вщухло з причин, які залишаються не вивченими. Чи повинні ми розслаблятися? Нансі Кокс з CDC, яка керувала заходами по боротьбі з грипом більше двох десятиліть, підкреслила: «Ми не знаємо, як ця історія закінчиться». Нездатність H5N1 досягти пандемічних розмірів просто означає, що у нас є небезпечний терорист, якому потрібна всього одна невелика вірусна мутація для отримання еквіваленту ядерного арсеналу.
Наслідки смертності на 1-2% ми бачимо навколо нас: половина світу живе на карантині перебуваючи вдома, діти не відвідують школу, у лікарнях закінчується рятувальне обладнання, перед нами фінансова депресія поколінь, а похоронні послуги, які традиційно дозволяють нам хоча б сумувати разом, забороняються. Чи можемо ми екстраполювати наслідки 60% смертності у своїх уявах? Це було б у 30 разів більше порівняно з нашою нинішньою ситуацією.
Що робити, якщо б наступна пандемія не пощадила дітей? Рівень смертності дітей, інфікованих вірусом H5N1 наближається до 50%. Як відчуваєш себе, якщо ти уявляєш що смерть підкидає монету стосовно людини, котру любиш? Спробуйте уявити якби половина з тих кого ви знаєте і у кого був грип минулого року, сьогодні помирала. Якщо у вас є діти, то скільки з них захворіли на грип минулого року? Примушуйте себе уявляти ці речі, а потім запитайте себе: скільки варто було б принести в жертву, щоб цього не сталося?
Це приводить до найбільш актуального питання: що ми можемо зробити? Зв’язок між промисловим сільським господарством та підвищенням пандемічного ризику добре встановлений науково, але політична воля до зменшення цього ризику в минулому була відсутня. Зараз саме час побудувати цю волю. Це дійсно має значення, якщо ми говоримо про це, ділимось своїми турботами з нашими друзями, пояснюємо ці питання своїм дітям, запитуємо себе як нам харчуватися інакше, закликаємо наших політичних лідерів та підтримуємо адвокаційні організації, що борються із промисловим сільським господарством. Лідери слухають. Зміна найпотужнішого промислового комплексу у світі – промислового сільського господарства – не могла бути легкою, але в цей момент, з цими ставками, це можливо, можливо, вперше за наше життя.
Те, що ми знаємо що наша система харчування частково винна, може надати нам перевагу. Ми знаємо як можна вдарити по найбільшому фактору ризику розвитку пандемії. Ми знаємо як убезпечити себе та свої сім’ї. Ця сама сумна невизначеність, також нагадує що все може змінитися і на краще. На щастя, Covid-19, здається, атакує наших дітей вкрай рідко, і якщо ми відповімо із достатньою мудрістю, цей час позначений смертю, можливо, також запам’ятається їм як переломний момент, час розплати, тихого героїзму і з плином часу, оновлення.
Оригінал статті тут.
Переклад українською: Богачик Олександр