Останнім часом в Україні точаться дискусії стосовно правильної термінології яка використовується у нормативно-правових документах. Проблема виявилась декілька років тому у зв’язку із необхідністю адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу згідно з підписаною у 2014 році, Угодою про асоціацію України та ЄС. Ряд законодавчих актів ЄС містить терміни які раніше не використовувалися в Україні та вимагають правильного перекладу, тлумачення та використання.
В даному випадку, розглядається законодавство що стосується регулювання утримання та захисту тварин, а саме терміну що являється одним із ключових та часто використовуваних в такому законодавстві — «Animal welfare».
Цей термін перекладається українською дослівно як «добробут тварин», слово «добробут» в українській мові зазвичай використовується в контексті людського існування що стосується рівня достатку. Слово «добробут» складається із двох частин «добро» і «бути» це ймовірно має відношення до поняття «добре буття» що є комплексним терміном, який містить у собі декілька характеристик існування індивідууму не залежно чи то людина, чи тварина.
На відміну від цього терміну пропонується на офіційному рівні використовувати термін «благополуччя» що по смислу означає «отримання певних благ».
З огляду на це, ми повинні розглянути означення терміну «animal welfare» вченими що є засновниками такого напрямку у світовій науці, та визначити найбільш відповідний термін в українській мові, тим самим усунувши суперечність.
«Ми повинні визначити це таким чином, щоб це можна було легко пов’язати із такими поняттями як: потреби, свобода, щастя, пристосування, контроль, передбачуваність, відчуття, страждання, біль, хвилювання, страх, нудьга, стрес і здоров’я»[1].
«Характеризує стан тварини в її спробах пристосуватися до власного середовища існування»[1].
«Я вважаю, що тварина знаходиться в поганому з погляду «welfare» стані тільки в тому випадку, якщо фізіологічні системи порушені до такого ступеню, що під загрозу поставлено виживання і репродукція»[2].
«...ні здоров’я, ні відсутність стресів, ні фізична відповідність нормам не можуть розглядатися як обов’язкові і/або достатні підстави для того, щоб визначити, що тварина має хороший «welfare». «Welfare» залежить від того, що тварина відчуває»[2].
«Під «welfare» ми повинні розуміти не тільки позбавлення тварини болю та страждань, але й усіляке сприяння їй в прояві власної «тваринної» природи, яку я називаю «телос»»[2].
Визначення «welfare» тварин є комплексним і може трактуватися з трьох точок зору.
- Перше визначення має відношення до фізичного стану тварини (гомеостаз).
- Друге визначення виділяє психічний стан тварини (відчуття).
- Третє визначення, трактує добробут з позиції природності (телос).
Вчені, які займаються проблемами «welfare» схильні виражати різні точки зору стосовно того, що є важливішим у визначенні «welfare» тварин.
Незалежно від того, яке саме з визначень ми виберемо, очевидно, що між трьома цими поняттями існує безперечний зв’язок. Будь-яке істотне нехтування одним з аспектів певним чином позначиться і на двох інших. Ось чому застосування цілісного підходу з урахуванням усіх трьох елементів представляється найбільш обґрунтованим[3].
«Термін «welfare» визначає стан організму в його середовищі і його можна визначити»[4].
1) ««Welfare» є характеристикою тварини, а не чимось їй дають.
2) «Welfare» змінюватиметься від дуже поганого до дуже доброго, що означає що суб’єкт може бути в поганому стані з одного боку «welfare» у/чи в хорошому стані, з іншого.
3) «welfare» може бути виміряний науково не залежно від етичних міркувань.
4) Як було описано вище критерії пристосування і критерії як важко це є для тварини разом дають інформацію наскільки поганим є «welfare».
5) Знання того, чому тварини надають перевагу часто надають оцінювальну інформацію про те які умови спричиняють імовірно хороший «welfare», але безпосередній огляд стану тварини мусить також використовуватися в спробах оцінити «welfare» і покращити його.
6) Тварини можуть використовувати різні способи намагаючись пристосуватися. Тут будуть дані декілька наслідків недостатнього пристосування, так що будь-який із показників може показувати що «welfare» є поганим і являється фактом те, що якщо один показник такий як ріст є нормальним, це ще не означає що «welfare» є хорошим…»[4].
Професор Кембриджського університету Дон Брум зазначив що: «Істотний критерій для придатного визначення «welfare» тварин є те, що він повинен посилатися на характеристику індивідуальної тварини замість того, щоб посилатися на щось надане тварині людиною. «Welfare» індивідуума, може, покращитися в результаті чогось наданого йому, але надана річ не є сам по собі «welfare». Вільне використання цього терміну з посиланням на платню бідних людей недоречне для наукового або юридичного значення. Проте, правильно посилатися на зміни в «welfare» спочатку голодної людини, яка використовує оплату щоб отримати їжу, а потім її їсть. Термін «welfare» може використовуватися стосовно людини як вказано вище, або до тварини яка є дикою чи утримується на фермі, в зоопарку, в лабораторії або в людському домі. Впливи на «welfare» які можуть бути описані, включають: хвороби, пошкодження, голодування, стимулювання для отримання вигоди, соціальних взаємодій, житлових умов, навмисного поганого лікування, людського поводження, транспорту, лабораторних процедур, різних каліцтв, ветеринарного лікування або генетичної зміни через звичайне розведення або генетичну інженерію».
У поданих вище визначеннях йде мова про стан тварини (фізичний, ментальний та природність) який може бути виміряний об’єктивними дослідженнями спираючись на наукові дані. З іншого боку говорячи про цей термін ми не можемо не згадати таке поняття як «потреби».
«Потреба – необхідність в отриманні певних ресурсів, закладена в самій біологічній природі тварини, або реакція у відповідь на певні подразники з боку середовища або організму»[4].
В даному контексті, задоволення потреб відповідає терміну «благополуччя», але цей термін не є характеристикою стану тварини, а лиш свідченням того, що тварина отримує певний ресурс.
Виходячи із вищесказаного, я вважаю що термін «добробут тварин» що використовується в Україні в наукових колах та освіті уже протягом 15 років, є більш прийнятним для використання в українському законодавстві та на офіційному рівні, чим термін «благополуччя тварин». «Добробут тварин» більш точно передає смисл англійського терміну «animal welfare», та містить у собі усі аспекти що стосуються здоров’я тварин та їх утримання.
Список використаної літератури
1. Broom, D.M. 1991. Animal welfare: concepts and measurement//Journal of Animal Science, 69, 4167-4175.
2. Corrado Carenzi, Marina Verga «Animal welfare: review of the scientific concept and definition» 2007.
3. David Fraser Understanding animal welfare//Acta Veterinaria Scandinavica. — 1991. — Т. 50
4. D.M. Broom «Animal Welfare» 2004.//Bienestar animal. In Etología Aplicada ed. F.Galindo Maldonado and A. Orihuela Trujillo, 51-87. U.N.A.M.: Mexico City (in Spanish).
Богачик О. Г., магістр ветеринарної медицини,
Консультант Compassion in World Farming в Україні,
замісник голови робочої групи по адаптації законодавства по добробуту тварин при Мінагрополітики.